З моменту свого запуску в 1990 році космічний телескоп «Хаббл» регулярно відстежує, як змінюється погода на зовнішніх планетах сонячної системи. Зовнішні планети, розташовані за межами Марса не мають твердих поверхонь, що впливають на погоду, як на Землі. Вони також отримують менше сонячного світла, керуючого атмосферної циркуляцією. Проте це постійно мінливі світи. Нові знімки, опубліковані Європейським космічним агентством і НАСА, продовжують цю серію спостережень.
«Хаббл» спостерігав за Юпітером двічі за останні півроку. На знімку, зробленому в листопаді 2022 року (зліва), видно потужні шторми в низьких північних широтах. Ланцюжок штормів, які чергуються утворює хвильовий візерунок з вкладених один в одного циклонів і антициклонів, зчеплених разом, як шестерні машини, що рухається за годинниковою стрілкою і проти годинникової стрілки.
Юпітер на знімках «Хаббла» в листопаді 2022 і січні 2023 років. Зображення: NASA, ESA, STScI, A. Simon (NASA-GSFC), M. H. Wong (UC Berkeley), J. DePasquale (STScI)
Над поверхнею планети на цьому знімку видно помаранчевий Іо. Дозвіл космічного телескопа дозволяє розглянути плямисту поверхню цього супутника, результат численних діючих вулканів. Ці вулкани були вперше виявлені, коли космічний корабель «Вояджер-1» пролетів повз Іо в 1979 році.
Друге зображення (зправа) зроблено на початку січня 2023 року. На ньому можна побачити Велику червону пляму Юпітера і найбільший супутник Сонячної системи — Ганімед. Пляма — це гігантський вихор. Він все ще досить великий, щоб повністю поглинути Землю, але поступово зменшується за даними спостережень за 150 років.
Уран на знімках «Хаббла» в листопаді 2014 і листопаді 2022 років. Зображення: NASA, ESA, STScI, A. Simon (NASA-GSFC), M. H. Wong (UC Berkeley), J. DePasquale (STScI)
«Хаббл» також досліджував Уран. На зображенні, зробленому в листопаді 2022 року (зправа), видно зростаючу полярну шапку висотної димки. Це нагадує смог над містом. Ця планета обертається навколо Сонця на боці. Його дивно нахилена «горизонтальна» вісь обертання відхилена всього на вісім градусів від площини орбіти планети. Період обігу становить 84 роки і через незвичайний нахил одна півкуля планети на 42 роки прихована від сонячних променів.
«Хаббл» відстежує розмір і яскравість північній полярної шапки, і вона з кожним роком стає все яскравіше. Під час рівнодення Урана в 2007 році жоден з полюсів не був особливо яскравим. У міру наближення літнього сонцестояння в північній півкулі в 2028 році шапка може стати ще яскравішою і буде спрямована прямо на Землю, що дозволить добре розглянути кільця і північний полюс.