Прилади спостерігатимуть за екстремальними космічними явищами, що супроводжуються жорстким рентгенівським випромінюванням.
Ракета-носій «Чанчжен -2С», яка стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю, у вівторок успішно вивела на орбіту супутник Einstein Probe. На борту космічного апарату встановлено рентгенівський телескоп, що імітує око лобстера. Попереднє тестування технології, проведене під час короткого орбітального польоту 2022 року обіцяє цікаві результати нової місії.
Супутник вагою близько 1,45 т і розміром із позашляховик має форму квітучого лотоса, що складається з 12 пелюсток та двох тичинок. «Пелюстки» насправді являють собою 12 модулів, що складаються з ширококутних рентгенівських телескопів (WXT), а «тичинки» — два вузькоспрямовані телескопи (FXT).
Проблема з рентгенівськими спостереженнями пов’язана з тим, що досить складно передбачити, де станеться екстремальна подія: наприклад вибух надмасивних зірок, знищення зірки, підійшла надто близько до чорної діри або зіткнення нейтронної зірки з чорною дірою. Щоб упіймати такі події, потрібно спостерігати за всім небом відразу, зберігаючи при цьому високу чіткість зображення.
У супутнику Einstein Probe китайські дослідники використали принцип роботи очі лобстера. Зорова система цих ракоподібних складається з безлічі крихітних квадратних трубочок, спрямованих на той самий сферичний центр. Ця структура дозволяє світлу, що йде в різних напрямках, відбиватися в трубках і збиратися на сітківці, що дає лобстеру широке поле зору.
Аналог такої системи на супутнику 12 модулів WXT, які збирають рентгенівське світло від різних ділянок неба. Разом вони можуть охопити одну дванадцяту всього неба. FXT, у свою чергу, має високу чутливість. Коли телескопи-«лобстери» отримують рентгенівські сигнали від перехідного джерела, бортовий комп’ютер обробляє дані в реальному часі і повертає космічний корабель, щоб націлитись на небесне тіло за допомогою «тичинок» FXT, які проводять високоточні наступні спостереження.