Мільйони років тому хребетні були заражені давнім вірусом, який відіграв важливу роль в еволюції розвиненого мозку та великих тіл людини. Дослідження опубліковано у журналі Cell.
Міжнародна група дослідників вивчила походження мієліну — ізолюючого шару тканини, що утворюється навколо нервів та дозволяє електричним імпульсам поширюватися з більшою швидкістю. Аналіз показав, що древній вірус RetroMyelin, інтегрований у ДНК тварин, відіграв ключову роль цьому еволюційному процесі.
Ретровіруси або ретротранспозони РНК-віруси, які створюють копії свого генетичного коду для вбудовування в ДНК господаря. Дослідники проаналізували відомі дані про геном людини у пошуках доказів наявності стрибаючих генів. У даних про клітини, які обгортають мієлінські нерви: команда виявила високі рівні РНК древнього ретровірусу RetroMyelin.
RetroMyelin не містить інструкцій щодо створення самого білка. Швидше за все, як вважають вчені, РНК прикріплюється до білка під назвою SOX10, і разом вони запускають вироблення основного білка мієліну, який «застібає» мієлін у щільний рукав навколо нервових клітин. Аналогічні ретровіруси дослідники виявили у сучасних ссавців, амфібій та риб.
Щоб підтвердити роль ретровірусу, вчені використовували генетичне редагування, щоб зменшити кількість RetroMyelin у мозку щурів, риб-зебр та жаб. При цьому виробництво основного білка мієліну також упало.
Мієлін — це оболонка з жиру та білка, яка покриває довгі нервові волокна — аксони. Покриття працює як ізоляція електричного дроту: нерви, покриті мієліном, можуть передавати електричні сигнали швидше, ніж неізольовані нерви.
Покриті оболонкою нервові волокна також можуть бути тоншими і рости довшими, ніж без ізоляції, що дозволяє тваринам рости більше. Дослідники зазначають, що без мієліну не була б можлива поява ні великих тварин, ні складного розуму.