На поверхні Харона знайшли вуглекислий газ і перекис водню.
Космічний телескоп “Джеймс Вебб” виявив вуглекислий газ і перекис водню на поверхні Харона. Це відкриття проливає світло на походження та еволюцію найбільшого супутника Плутона та інших крижаних тіл на околиці Сонячної системи.
Міжнародна група астрономів використовувала для спостереження спектрограф ближнього інфрачервоного діапазону (NIRSpec) телескопа “Джеймс Вебб”. Чутливий прилад зібрав дані про хімічний склад поверхні Харона, на основі спектра з високою роздільною здатністю, який показує світло, відбите від планети.
Спектральний аналіз Харона. Зображення: Courtesy of S. Protopapa/SwRI/NASA/ESA/CSA/STScI/JHUAPL
Виявлений вуглекислий газ, як вважають дослідники, виходить із підповерхневих шарів супутника, він виходить на поверхню внаслідок зіткнень з астероїдами й утворення кратерів. Присутність перекису водню, зі свого боку, вказує на активну взаємодію поверхні Харона із сонячним ультрафіолетовим випромінюванням і космічними променями.
Це відкриття важливе для розуміння процесів формування та еволюції не тільки Харона, а й інших об’єктів у віддалених регіонах Сонячної системи. Супутник Плутона – один із небагатьох досить великих і вивчених транснептунових об’єктів. Його склад має відображати матеріали протопланетного диска, з якого утворилася система Плутона, і процеси, що відбуваються на поверхні крижаних тіл за орбітою Нептуна.