Італійські палеонтологи дослідили два фрагменти кісток, знайдених у середньовічній церкві, які належали людині з карликовістю, імовірно спричиненою ахондроплазією.
У 2012 році під час археологічних розкопок у церкві початку XVII століття на півночі Італії вчені виявили два кісткові фрагменти — праву плечову і праву стегнову кістки. Радіовуглецевий аналіз показав, що людина жила між 679 і 820 роками нашої ери, однак фрагментарність знахідок не дозволила точно визначити стать особи. Відповідно до дослідження, вік індивіда на момент смерті становив щонайменше 20 років.
Аналіз кісток виявив явні ознаки аномального розвитку, характерні для карликовості (нанізму). Порівняння довжини плечової кістки з аналогічними показниками серед жінок того часу виявило відхилення в шість стандартних відхилень нижче середнього значення. Крім цього, на плечовій кістці була значна кривизна, що, ймовірно, обмежувала рух у ліктьовому суглобі. Також на кістках були виявлені ознаки ентезопатії — патологічного процесу в місцях прикріплення сухожиль і зв’язок до кісток, що свідчить про фізичні ускладнення.
Вчені дійшли висновку, що виявлені кістки належали людині, яка страждала на карликовість, найімовірніше спричинену ахондроплазією — рідкісним генетичним захворюванням, яке порушує розвиток кісток і хрящів. Ахондроплазія виникає внаслідок мутації в гені FGFR3, що відповідає за ріст кісток, і сьогодні зустрічається приблизно в 1 випадку на 20–30 тисяч осіб. Однак без генетичного аналізу дослідники не можуть повністю виключити інші можливі діагнози, такі як точкова хондродисплазія чи псевдоахондроплазія.
Це відкриття доповнює перелік археологічних знахідок людей із карликовістю в середньовічній Європі. Раніше подібні останки були знайдені в Польщі, де вчені навіть змогли реконструювати зовнішність чоловіка, який жив наприкінці IX — початку XI століття.