Астрономи за допомогою телескопів «Джеймс Вебб» та «Габбл» дослідили навколишній диск Веги, виявивши його незвично симетричну структуру та багатошарову будову, що може містити сліди формування екзопланет.
За останні десятиліття наука зробила значний прорив у вивченні екзопланет та їхніх систем. Особливу увагу вчені приділяють молодим зіркам, навколо яких формуються газопилові диски — середовища, де зароджуються та розвиваються планети. Вега, одна з найяскравіших зірок на небі та молода за космічними мірками (їй лише 450 мільйонів років), розташована на відстані 25 світлових років від Землі і вже тривалий час привертає увагу дослідників.
Новітні дослідження Веги, проведені американськими астрономами, були спрямовані на аналіз диска навколо цієї зірки. Телескоп «Джеймс Вебб» спостерігав за інфрачервоним випромінюванням частинок розміром з піщинку, розташованих на відстані 3–5 астрономічних одиниць від Веги. Одночасно телескоп «Габбл» вивчав зовнішню частину диска, де знаходяться значно дрібніші пилові частинки, що простягаються аж до 170 астрономічних одиниць від зірки.
Аналіз даних показав, що диск навколо Веги складається з кількох шарів з різним вмістом, що, ймовірно, пов’язано із зоряним вітром. Цей вітер відштовхує найдрібніші частинки далі від зірки, створюючи багатошарову структуру. Важливим відкриттям стала незвичайна симетрія диска та його низький ексцентриситет, що свідчить про рівномірний розподіл матеріалу.
Астрономи також виявили невелику щілину на відстані приблизно 60 астрономічних одиниць від Веги, яка може бути слідом планети розміром із Нептун. Цей простір, ймовірно, розчищений гіпотетичною екзопланетою, яка гравітаційно взаємодіє з пиловим диском.
Особливості диска Веги суттєво відрізняються від іншої подібної системи — Фомальгаута, де навколо зірки спостерігаються три вкладені кільця пилу, ймовірно сформовані під впливом орбіт екзопланет. Вчені наразі не можуть пояснити, чому диск Веги настільки симетричний, а в системі Фомальгаута спостерігаються багаторівневі кільця.
Ці нові дані підкреслюють різноманіття будови систем молодих зірок, що значно ускладнює моделювання процесів формування планет. Дослідження показує, що навіть подібні за характеристиками зоряні системи можуть кардинально відрізнятися одна від одної.
Цікаво, що така симетрична структура навколо Веги була передбачена в науково-фантастичному фільмі «Контакт» 1997 року (екранізація роману Карла Сагана, астрофізи
ка), де головна героїня потрапляє до Веги через червоточину і бачить однорідну хмару частинок навколо зірки. Виявляється, цей вигаданий сценарій виявився близьким до реальності.