Трирічне клінічне дослідження довело, що розвиток цукрового діабету другого типу у людей із ожирінням і переддіабетом можна попередити завдяки застосуванню препарату тирзепатід, що підтверджує взаємозв’язок між ожирінням і цією хронічною хворобою.
Тирзепатід (торгова назва Zepbound) – це лікарський засіб, схвалений для лікування ожиріння та діабету другого типу, який діє на рецептори глюкагоноподібного пептиду-1 і глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду. У дослідженні взяли участь 1032 особи з ожирінням і переддіабетом, які отримували тирзепатід або плацебо протягом 172 тижнів. Основною метою було визначення здатності препарату запобігати розвитку діабету другого типу у групи ризику.
За результатами дослідження, тільки у 10% учасників, які приймали тирзепатід, діагностували діабет за період спостережень, тоді як у контрольній групі цей показник був значно вищим. Крім того, у 90% учасників, які отримували препарат, спостерігалося зниження рівня глікованого гемоглобіну до нормальних значень, що свідчить про покращення контролю рівня цукру в крові. Це підтверджує ефективність тирзепатіду як профілактичного засобу для запобігання прогресуванню діабету.
Дослідники також наголосили на ролі ожиріння як ключового чинника розвитку діабету другого типу. Відповідно до їхніх висновків, боротьба з ожирінням може стати важливим напрямком у профілактиці діабету, що в майбутньому може зробити лікування ожиріння більш поширеною практикою, ніж боротьба з гіпертонією чи гіперхолестеринемією. Це відкриває нові перспективи у розробці підходів до лікування людей із метаболічними порушеннями.
Однак дослідження також виявило певні обмеження. Після завершення терапії деякі учасники демонстрували тенденцію до повернення набору ваги та підвищення рівня глікованого гемоглобіну. Це свідчить про те, що стійкий ефект лікування можливий лише за умови комплексного підходу, який включає зміну способу життя, дієту та фізичну активність. Використання лише медикаментозної терапії може дати тимчасові результати без стабільного довготривалого ефекту.
Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що рання інтервенція в осіб із переддіабетом може істотно знизити ризик розвитку діабету другого типу, а також супутніх ускладнень, таких як деменція, серцево-судинні та метаболічні порушення. Водночас необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної тривалості терапії тирзепатідом і розробки ефективних стратегій інтеграції препарату в загальний план лікування пацієнтів із групи ризику.