Ожиріння є не одноманітним станом, а складною хворобою з одинадцятьма біологічно зумовленими формами, що вимагають персоналізованого підходу.

Біологічна багатогранність ожиріння
Ожиріння — це не лише про зайву вагу чи індекс маси тіла (ІМТ), а про глибоку біологічну варіативність. “Справа не лише в індексі маси тіла чи зовнішньому вигляді, а в біології, яка стоїть за цим”, – наголошує Акль Фахед з Інституту Броуда. У новому масштабному дослідженні взяли участь понад 2 мільйони осіб з усього світу. Воно дозволило виявити 743 генетичні регіони, пов’язані з ожирінням, серед яких 86 виявлено вперше.
Ці відкриття дозволяють розглядати ожиріння не як однорідну хворобу, а як сукупність різних біологічних ендотипів — варіантів стану, які базуються на специфічних генетичних механізмах. Ендотипи — це не підтипи, адже вони можуть співіснувати в однієї особи одночасно.
11 ендотипів ожиріння: що ми про них знаємо?
Дослідники виявили, що генетичні варіації активні у різних тканинах, включно з жировою, м’язовою, печінковою, мозковою тощо. У результаті всі гени було згруповано в 11 кластерів або ендотипів. Серед них: метаболічно здорове ожиріння, метаболічно нездорове ожиріння, шість форм, пов’язаних з інсуліновою регуляцією, а також варіанти, пов’язані з імунною відповіддю, гормональним контролем апетиту та ліпідним обміном.
Френк Грінвей з Університету штату Луїзіана підкреслює, що “деякі люди з ожирінням не втрачають вагу, приймаючи препарати GLP-1”. Це свідчить про те, що фармакологічні втручання не завжди враховують специфіку фізіологічних процесів. Наприклад, препарати, як-от Ozempic чи Wegovy, можуть бути неефективними для деяких ендотипів.
Генетика як ключ до індивідуального лікування
Результати дослідження підтверджено на основі окремих даних 48 000 осіб із Біобанку Mass General Brigham. Цей крок був необхідний для валідації ендотипів у незалежній когорті. “Визнаючи, що існує багато різних типів ожиріння, можна буде краще спрямовувати лікування”, – стверджує Лора Грей з Університету Шеффілда.
Особливо важливо, що шість із одинадцяти ендотипів мають спільний механізм – порушення регуляції інсуліну. Це означає, що деякі терапії можуть бути ефективними одночасно для кількох кластерів. На думку Мін Со Кіма з Інституту Броуда, це може допомогти в оптимізації медикаментозних програм.
Можливе майбутнє: більше, менше чи точніше?
Хоча наразі визначено 11 ендотипів, вчені визнають, що ця кількість не є остаточною. Лора Грей зазначає, що “це число було обмежене розмірами геномних даних, які використовувалися”. У майбутньому, завдяки новим генетичним відкриттям, можуть з’явитися додаткові форми ожиріння, які зараз не піддаються класифікації.
Проте є й обережні думки. Генрієтта Кіршнер з Університету Любека припускає, що ендотипів насправді може бути менше. “Мені подобаються ідеї кластерів ожиріння, але вони мають бути більш досконалими, щоб бути корисними в клініках”, – зауважує вона.
Новий погляд на стару проблему
Отримані результати здатні змінити уявлення про природу ожиріння. “Я думаю, що в майбутньому можуть бути виявлені додаткові ендотипи”, – підкреслює Кім, вказуючи на потенціал для ревізії існуючих досліджень. До цього ожиріння зазвичай розглядалося як єдиний стан, а не як комплекс біологічно різнорідних проявів.
Таким чином, ожиріння більше не слід сприймати як монолітну патологію. Натомість воно є мозаїкою генетичних і біохімічних шляхів, які потребують індивідуалізованого підходу до лікування. Це відкриває нові горизонти для персоналізованої медицини в ендокринології, дієтології та психіатрії.
Висновки: до персоналізованої терапії
Розуміння того, що ожиріння має кілька біологічних облич, дозволяє по-новому оцінити не лише саму хворобу, а й ефективність лікування. Замість універсальних методів, майбутнє медицини лежить у сфері таргетної терапії, яка враховує генетичний профіль кожного пацієнта. Це також може пояснити, чому дієти та вправи не однаково ефективні для всіх.
Таким чином, класифікація ожиріння за ендотипами створює основу для нового покоління діагностичних інструментів. І хоча дослідження ще тривають, вже зараз стає очевидним: розуміння біології ожиріння – ключ до перемоги над ним.