Після Пермсько-Тріасового масового вимирання Земля пережила п’ятимільйонне потепління — і нові дослідження вказують, що його спричинила загибель тропічних лісів.
Близько 252 мільйонів років тому планета зазнала наймасштабнішої екологічної катастрофи в історії — Великого вимирання. Головною причиною традиційно вважались потужні вулканічні виверження в Сибіру, але загадкою залишалось, чому екстремальна спека тривала мільйони років після припинення цих вивержень. Відповідь дають скам’янілості тропічної флори, які виявили Чжен Сюй і її міжнародна команда дослідників.
Використовуючи геохімічні та палеоботанічні дані з Китаю, вчені показали, що втрата тропічної рослинності зруйнувала механізм секвестрації вуглецю. Це порушило баланс атмосфери: рослини не змогли утримувати CO?, і рівень парникових газів залишався високим. “Ми фундаментально змінимо вуглецевий цикл, якщо дозволимо сучасним лісам зникнути”, — попереджає професор Бенджамін Міллс з Університету Лідса.
За словами Чжен, “причини екстремального потепління під час цієї події давно обговорюються, і тепер ми маємо докази, що втрата тропіків — ключовий фактор”. Їхнє дослідження також вказує на існування кліматичних “переломних моментів” — точок, після яких природні процеси самі підтримують потепління, навіть за відсутності нових викидів.
Дані, зібрані з ізольованих локацій Китаю, підтверджують, що продуктивність тропічної флори стрімко знизилась, а відновлення тривало геологічні епохи. Гігантоптерис — тропічна насіннєва папороть, символ цього колапсу — назавжди зникла з ландшафту. “Це попередження про важливість сучасних тропічних лісів”, — підкреслює Міллс.
Професори Хунфу Інь та Цзяньсінь Ю, наставники Чжен, закликають до активної ролі палеонтології у збереженні майбутнього. “Наша робота має виходити за межі академії — це відповідальність перед усім живим”, — підсумовує Ю. Історія вимирання стає уроком: втрата тропіків може закрити шлях до стабілізації клімату навіть у добу “нульових викидів”.