Нове дослідження демонструє, як поступове зниження вмісту натрію в масових харчових продуктах може непомітно для населення впливати на детермінанти здоров’я та зменшувати серцево-судинний ризик на рівні цілих популяцій.
Надмірне споживання натрію є ключовим фактором ризику розвитку «артеріальної гіпертонії» — хронічного стану зі стійким підвищенням артеріального тиску, який формується внаслідок порушення «водно-електролітного гомеостазу» — балансу рідини та іонів в організмі. За даними Американської асоціації серця, гіпертонія суттєво підвищує відносний ризик «ішемічної хвороби серця» та інсульту, залишаючись одним із провідних модифікованих чинників передчасної смертності. З епідеміологічної точки зору скорочення солі належить до стратегій «первинної профілактики» — втручань, спрямованих на запобігання виникненню захворювань у загальній популяції.
Французьке дослідження, опубліковане в журналі «Гіпертензія» Американської асоціації серця, застосувало «популяційне математичне моделювання» — метод прогнозування змін захворюваності на основі агрегованих демографічних і клінічних даних. Автори оцінили вплив зниження споживання натрію з хліба, зокрема багетів, які формують значну частку дієтичного навантаження сіллю. Модель показала, що зменшення споживання натрію на 0,35 г на людину на день асоціюється зі статистично значущим зниженням «систолічного артеріального тиску» — показника, тісно пов’язаного з ризиком серцево-судинних подій, і може запобігти понад 1000 смертей на рік у масштабах країни.
Коментуючи результати, Клеманс Граве зазначила: «ефект зменшення солі в хлібі залишився непоміченим населенням, але проявився на рівні показників захворюваності та смертності». Дослідники наголошують, що такий підхід мінімізує вплив «поведінкових конфаундерів» — індивідуальних харчових звичок, які ускладнюють інтерпретацію ефектів у класичних обсерваційних дослідженнях.
Аналогічні висновки отримані у Великій Британії, де вчені змоделювали досягнення цільових показників щодо солі в упакованих продуктах і стравах на винос. За оцінками дослідників з Оксфордського університету, зниження середньодобового споживання солі на 17,5% призведе до кумулятивного зменшення «інцидентності» — кількості нових випадків — ішемічної хвороби серця та інсульту протягом 20 років. Модель також прогнозує приріст «років життя з поправкою на якість» — інтегрального показника користі для здоров’я населення.
У підсумку обидва дослідження підтверджують, що невеликі зміни в «харчовому середовищі» — сукупності доступних продуктів і їх складу — можуть призводити до суттєвого зниження популяційного ризику. З біостатистичної перспективи йдеться про ефект малих зрушень середніх значень, які, масштабуючись на мільйони людей, трансформуються в значні зміни показників захворюваності та смертності.