Поблизу Сонячної системи виявлено масивне скупчення темної матерії, існування якого встановлено за гравітаційним впливом на космічні об’єкти.
Сучасні космологічні моделі описують галактики як структури, занурені в гало «невидимої форми речовини, що не взаємодіє зі світлом». Такі гало містять менші утворення — субгало, розподілені по всій галактиці. Їх неможливо спостерігати безпосередньо через відсутність електромагнітного випромінювання. Саме гравітація залишається єдиним надійним індикатором їх існування.
Для виявлення субгало команда Суканьї Чакрабарті застосувала пульсари, тобто «швидко обертові нейтронні зірки з винятково стабільним періодом». Вони функціонують як космічні годинники, що дозволяють фіксувати мінімальні орбітальні збурення. Аналіз пар пульсарів показав наявність стороннього гравітаційного прискорення. Метод таймінгу описаний у дослідженнях з пульсарної астрометрії.
Філіп Чанг з Університету Вісконсин-Мілуокі зауважує: «У цій частині неба є щось, що тягне всі ці пульсари в неочікуваному напрямку». Розрахунки вказують на об’єкт масою близько 60 мільйонів сонячних мас. Його розміри сягають кількох сотень світлових років. Жодних відповідників серед зірок чи газових хмар не виявлено, що посилює гіпотезу про темну матерію.
Еліс Квіллен з Університету Рочестера підкреслює: «Локально таких субгало може бути лише одне або два, залежно від моделі». Подвійні пульсари є рідкісними, що обмежує статистику спостережень. Проте розширення вибірки об’єктів може відкрити шлях до розуміння природи темної матерії.