Дослідники ідентифікували білок EPS8 як ключовий молекулярний фактор, що з віком сприяє накопиченню токсичних білкових агрегатів — характерної ознаки нейродегенеративних захворювань.
Команда під керівництвом професора Девіда Вільчеза з дослідницького кластера старіння CECAD використала модельний організм Caenorhabditis elegans для вивчення того, як вікові клітинні зміни запускають патологічні процеси. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Aging.
З віком у клітинах підвищується рівень білка EPS8 — регулятора сигнальних шляхів, пов’язаних із клітинним стресом і структурою цитоскелета. Дослідники встановили, що ця вікова активація стимулює злипання неправильно згорнутих білків, утворюючи токсичні агрегати, які ушкоджують нейрони. Саме такі агрегати є характерною рисою хвороби Хантінгтона та бічного аміотрофічного склерозу (БАС).
Коли в експерименті активність EPS8 штучно знижували, накопичення токсичних білків різко зменшувалося, а функція нервових клітин зберігалася. Це вперше показало прямий причинний зв’язок між віковим підвищенням EPS8 і нейродегенеративними процесами.
Важливо, що EPS8 є еволюційно консервативним білком — він присутній не лише в нематод, а й у клітинах людини. У моделях людських нейронів, отриманих із індукованих плюрипотентних стовбурових клітин (iPSC), зниження активності EPS8 або його сигнальних партнерів також зменшувало утворення патологічних агрегатів, підтверджуючи універсальність механізму.
Дослідження заповнює критичну прогалину в розумінні того, чому саме старіння є головним фактором ризику нейродегенерації: воно показує, що вікові зміни клітинної сигналізації можуть безпосередньо запускати токсичну агрегацію білків. Це робить EPS8 та пов’язані з ним молекулярні шляхи перспективними терапевтичними мішенями для майбутніх стратегій уповільнення або запобігання розвитку вікових неврологічних захворювань.