4500 років поспіль Великий Сфінкс стоїть на плато Гізи — наполовину людина, наполовину лев, — і зберігає мовчання, що збиває з пантелику дослідників більше, ніж будь-яка відповідь. Але що, якщо він ніколи не стояв там один?
Ця думка знову оживає завдяки новому матеріалу Daily Mail від березня 2026 року: на плато Гізи може існувати — або колись існував — другий Сфінкс, засипаний піском або зруйнований багато сторіч тому.
Що відомо коротко
- Питання про «другого Сфінкса» має кількасотрічну наукову і ненаукову дискусію
- Реда Абдель Халім, директор зі зв’язків з громадськістю Гізи від Міністерства туризму і старожитностей Єгипту, заявив, що виявив «статую в районі пірамід, що має розміри, схожі на Сфінкса»
- Дослідження NYU (2023) в Physical Review Fluids показало, що природне скельне утворення — ярданг — здатне самоорганізуватись у форму, схожу на Сфінкса, під впливом вітрової ерозії
- Провідний єгиптолог Захі Хавасс назвав твердження про другого Сфінкса «медіа-фанфарами» і категорично їх заперечив
- Офіційна позиція єгиптологів: Великий Сфінкс унікальний і є єдиним монолітним колосальним Сфінксом, вирізьбленим із скельної породи
Що таке Великий Сфінкс і чому він унікальний
Великий Сфінкс Гізи — найстаріша відома монументальна скульптура Єгипту, вирізьблена з вапнякового скелясту берегу плато. Висота — 20 метрів, довжина — 73,5 метра. Більшість єгиптологів пов’язують його будівництво з фараоном Хефреном, близько 2558–2532 р. до н. е.
Утім, навколо Сфінкса ніколи не вщухала суперечка. Нещодавні дослідження у Саккарі щоразу нагадують: Єгипет ще зберігає під піском чимало таємниць. І питання «другого Сфінкса» — одне з найстаріших і найспірніших серед них.
Деталі відкриття: три різних сліди
1. Твердження чиновника. Абдель Халім стверджував, що другий Сфінкс має висоту 73 метри, голову заввишки 20,5 метра і витягнуті вперед руки завдовжки 15,5 метра — тобто абсолютно схожий за розмірами на Великий Сфінкс Гізи. Він посилається на «наукове дослідження» університету Загазіг — але ця посилання заперечується незалежними єгиптологами.
2. Геологічна гіпотеза. Команда NYU довела: ярданги — дивні скельні утворення в пустелях, що виникають внаслідок вітрової ерозії — можуть самоорганізовуватись у форму лева із піднятою головою. Тверда порода стає «головою», інші деталі — «шиєю», «лапами» і «спиною» — утворюються в турбулентному «сліді» вітру.
Це означає, що давні єгиптяни могли прийти на плато і побачити там природне утворення, дивовижно схоже на лева — і звідси виникло натхнення для Сфінкса. Але чи не могло таких утворень бути кілька?
Польові роботи 1930-х років археолога Еміля Барайса виявили, що Сфінкс був насправді побудований на двох ярдангах, розташованих поруч: задня частина на одному, а голова і груди — на іншому. Якщо два ярданги лежали поруч, то чи міг існувати третій — дещо далі?
3. Давньоєгипетські джерела. Фрагментарний єгипетський папірус часів Середнього царства стверджує, що Хефрен виявив (а не побудував) Сфінкса — і що існував ще один Сфінкс на протилежному березі Нілу, а обидва символізували межу між Північчю і Півднем Єгипту.
Що показала наукова дискусія
Позиція мейнстримової науки чітка і послідовна. Зруйнувати заяви Абдель Халіма взявся колишній декан факультету археології Каїрського університету, професор Мохаммад Хамза, який заявив, що «будь-які розмови про відкриття нового Сфінкса абсолютно безпідставні».
Утім, наукова дискусія не зводиться лише до претензій чиновника. Катрін Бард, заслужений професор археології Бостонського університету, зазначила, що дослідження NYU показує «дуже реальну можливість того, як природне вапнякове утворення могло набути розпливчастої форми, схожої на Сфінкса» — але застерегла, що це не означає, що таке утворення справді існувало у Гізі.
Джудіт Банбері, геоархеолог Кембриджського університету, назвала дослідження ярдангів «досить гарною моделлю» і підтвердила, що «в минулому існували гіпотези про те, що обрис Сфінкса був створений природною ерозією».
Чому це важливо для науки і суспільства
Дискусія про другого Сфінкса — не просто сенсаційна цікавинка. Вона торкається фундаментальних питань: як саме давні єгиптяни вибирали місця для своїх монументальних будівництв, яку роль відігравав природний ландшафт у символізмі єгипетської культури і що насправді приховує пісок плато Гізи.
Дослідження Великої піраміди, яке виявило загадкову електромагнітну енергію у камерах, показує: навіть найвивченіші пам’ятки Єгипту продовжують дивувати. А хвороби, що «вбили» Стародавній Єгипет, нагадують: цивілізації зникають, залишаючи за собою загадки, відповіді на які ховаються в пісках тисячоліть.
Цікаві факти
🦁 В Єгипті є сотні Сфінксів. Найвідоміший — Алея Сфінксів у Луксорі (між храмами Карнак і Луксор), що нараховує понад 1 000 сфінксових статуй. Нещодавно у Південному Єгипті відкрили Сфінкса римської доби. Але жоден з них не порівняється за розмірами та давниною з Великим Сфінксом Гізи.
🌬️ Дослідження NYU проводились у воднному тунелі, де водяний потік імітував вітровий вплив, а м’яка глина з вбудованими твердими пластиковими вставками — неоднорідну породу. Сотні експериментів незмінно давали одну і ту саму форму: лежачий лев з піднятою головою.
📜 Давньоєгипетська «Стела Сну» між лапами Сфінкса, встановлена Тутмосом IV близько 1400 р. до н. е., розповідає: принц Тутмос заснув біля вже напівзасипаного Сфінкса і побачив сон, в якому Сфінкс пообіцяв зробити його фараоном. Отже, вже 3400 років тому Сфінкс вважався реліквією з «іще давніших» часів.
🔍 Флінтерс Петрі, «батько сучасної єгиптології», 1921–1922 рр. пішки обходив кожен клаптик берега Нілу навпроти пірамід, перевіряючи, чи є там «контра-Сфінкс». Висновок: «жодних свідчень не виявлено».
FAQ
Чи є хоч якісь фізичні докази другого Сфінкса? Поки що — ні. Претензії спираються на інтерпретації давніх текстів, супутникові скани і суперечливі заяви єгипетських чиновників. Мейнстримова єгиптологія не визнає жодного з цих «доказів» переконливим.
Чи можна виявити другого Сфінкса під піском без розкопок? Теоретично — так. Сучасні методи — GPR (радар проникнення в ґрунт), електричний томограф і супутниковий SAR — здатні виявляти великі структури під поверхнею. Але Єгипет ретельно контролює такі дослідження, а їх результати неодноразово були піддані сумніву офіційними єгиптологами.
Що означало б реальне відкриття другого Сфінкса? Це переписало б єгипетську хронологію і відкрило питання про можливу більш ранню цивілізацію, яка передувала Старому Царству. Але до реального фізичного відкриття — навіть сліду — це лише цікава гіпотеза.