Астрономи описали незвичайну зоряну систему всього за 28 світлових років від Землі, яка ставить під сумнів уявлення про те, як зорі живуть, вмирають і взаємодіють під час еволюції. Йдеться про потрійну систему Welopōʻai, яку детально проаналізувала міжнародна команда дослідників під керівництвом Інституту досліджень екзопланет Троттьє (IREx) Університету Монреаля. Про відкриття розповідає Newswise Science News.
Welopōʻai складається з двох білих карликів — надзвичайно щільних решток зір, подібних до Сонця, які повністю вичерпали ядерне паливо, — та одного червоного карлика, значно тьмянішого за Сонце. Це найближча до нас відома потрійна система, що містить одразу два білих карлики, і жодної аналогічної структури в радіусі 100 світлових років не знайдено.
Полювання на екзопланети, яке обернулося знахідкою зорі-примари
Команда спершу не шукала нічого подібного. Дослідники спостерігали за червоним карликом за допомогою приладу SPIRou (SPectropolarimètre InfraROUge) на Канадсько-франко-гавайському телескопі на Маункеа, Гаваї. SPIRou призначений для пошуку екзопланет, вимірюючи крихітні зміни швидкості зорі, спричинені гравітаційним впливом планет на орбіті.
Однак одна близька до нас зоря поводилася зовсім не так, як очікували. Учені зафіксували зміни радіальної швидкості майже 16 кілометрів за секунду — це більш ніж у тисячу разів сильніший сигнал, ніж типовий для планет. Після кількох років подальших спостережень команда з’ясувала, що невидимий компаньйон має масу, більшу за половину маси Сонця.
Поєднання великої маси та вкрай низької яскравості фактично залишало лише одну реалістичну інтерпретацію: це має бути рештка мертвої зорі. Найвірогіднішим варіантом був білий карлик, хоча на певному етапі не можна було повністю відкинути гіпотези про нейтронну зорю або навіть чорну діру.
Gemini North напряму показав приховану зорю
Щоб перевірити припущення, астрономи звернулися до телескопа Gemini North, також розташованого на Маункеа. Використовуючи високодетальні зображення з інструмента ʻAlopeke, вони змогли безпосередньо побачити слабкого компаньйона — білого карлика.
Уже раніше було відомо, що в цій системі присутній ще один, значно віддаленіший білий карлик. Отже, Welopōʻai виявилася потрійною: червоний карлик і білий карлик обертаються дуже близько один до одного, а другий білий карлик рухається на великій відстані навколо цієї пари.
Команда змогла виміряти масу нововиявленого білого карлика з невизначеністю менше одного відсотка. Такі точні оцінки трапляються рідко й дають цінний тест моделям еволюції зір та фізики надщільної матерії.
Зоря, що мала поглинути сусіда, але чомусь пощадила
До того, як стати білим карликом, цей компаньйон був зорею приблизно на 40 % масивнішою за Сонце. На стадії червоного гіганта він роздувся до кількох сотень разів більшого радіуса, і тоді червоний карлик-малюк мав перебувати досить близько, щоб відбулася сильна взаємодія.
У багатьох аналогічних системах роздуте світило буквально поглинає сусіда або спричиняє їхнє злиття. У випадку Welopōʻai така еволюція здавалася майже неминучою, але спостереження показують іншу картину: червоний карлик вижив і нині перебуває на неочікувано широкій та стабільній орбіті навколо білого карлика.
З погляду стандартних сценаріїв розвитку подвійних і потрійних систем усе це виглядає парадоксально. Один із співавторів, професор Університету Монреаля Патрік Дюфор (Patrick Dufour), який спеціалізується на білих карликах, підкреслює, що наразі немає чіткої, «чистої» моделі, яка б природно пояснила, як саме утворилася настільки стійка конфігурація.
Гравітаційні танці трьох зір і наступні кроки
Одним з головних завдань на майбутнє дослідники називають докладне вивчення гравітаційних взаємодій усередині потрійної системи. Вони прагнуть з’ясувати, чи могла складна «танцівля» трьох компонентів дозволити червоному карлику уникнути поглинання роздутим гігантом і сформувати нинішню незвичну орбіту.
Команда наголошує, що подібні відкриття демонструють: навіть у нашому «космічному передмісті» все ще є чимало несподіваних об’єктів і конфігурацій. Навіть коли астрономи шукають планети, Всесвіт нерідко підносить зовсім інші сюрпризи.
Гавайська назва для зоряної родини
Назву Welopōʻai було обрано в межах програми A Hua He Inoa («Покликати ім’я») Центру астрономії ʻImiloa на Гаваях. Слово поєднує welo — «успадкована або родинна риса» — і pō‘ai — «орбіта або кругова траєкторія». У такий спосіб назва передає образ «шляху родинних рис», що добре пасує до системи, де три зорі пов’язані спільним походженням і взаємними орбітами.
Дослідження, присвячене системі Welopōʻai, об’єднало спостереження SPIRou та телескопа Gemini North і участь учених із десяти країн, включно з Канадою, Іспанією, Францією, Швейцарією, США, Чилі, Китаєм, Португалією, а також іншими державами. Робота стала прикладом того, як поєднання різних інструментів та міжнародної співпраці дозволяє виявляти унікальні об’єкти навіть поруч із Сонцем.