Всесвіт

Карта неба Fermi-LAT заповнила загадковий «MeV‑розрив»


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Майже 14 років безперервних спостережень космічного телескопа Fermi-LAT дали змогу частково закрити одну з головних «білих плям» високоенергетичної астрономії. Міжнародна команда, що працює з цим інструментом, склала карту неба в діапазоні 20–200 мегаелектронвольт (MeV) і виділила 450 космічних джерел гамма-випромінювання — найчіткіший на сьогодні огляд низькоенергетичних гамма-променів. Про результати розповідає видання Universe Today.

Карта неба Fermi-LAT заповнила загадковий «MeV‑розрив»

Що таке «MeV‑розрив» і чому його важко дослідити

Гамма-промені — це найенергійніший вид електромагнітного випромінювання у Всесвіті. Однак саме в MeV-діапазоні астрономи довго мали «сліпу зону», яку й назвали «MeV‑розривом». На нижчих енергіях добре працюють рентгенівські обсерваторії на кшталт Chandra, а на вищих — інструменти для реєстрації більш енергійних гамма-променів, включно з самим космічним телескопом Fermi.

Проблема в тому, що гамма-промені практично не відбиваються від дзеркал, тож класичні оптичні схеми телескопів тут не працюють. Такі прилади, як Fermi Large Area Telescope (LAT), по суті є орбітальними детекторами частинок: вони фіксують, що відбувається, коли фотон гамма-випромінювання влучає в шари вольфраму та кремнію всередині приладу.

На енергіях близько 1 гігаелектронвольта (GeV) ушкодження в детекторі досить «грубі», щоб за їхньою геометрією відновити напрямок, звідки прилетів фотон. Але в діапазоні 20–200 MeV фотони сильніше розсіюються, їхні траєкторії стають хаотичнішими, і відстежити точне джерело значно складніше.

Один фотон з енергією 20 MeV, зафіксований Fermi-LAT, можна прив’язати лише до ділянки неба розміром близько 20 градусів — це більш ніж у сорок разів більше за видимий діаметр повного Місяця. Додайте до цього потужний фон від Сонця, нашої Галактики та далеких галактик — і ви отримаєте серйозну задачу з «витягування» окремих джерел із шуму.

Як 14 років даних перетворилися на каталог 2FLE

Ключем до прориву став не новий інструмент, а великий обсяг даних і вдосконалена статистика. Fermi-LAT працює на орбіті з 2008 року, тож дослідники змогли об’єднати 14 років спостережень і застосувати до них складні статистичні моделі.

У результаті команда виділила 450 окремих джерел гамма-променів у MeV-діапазоні. Цей набір отримав назву Другий каталог низькоенергетичних джерел Fermi-LAT (2FLE). Далі вчені зіставили ці джерела з уже відомими об’єктами в радіо-, оптичному та рентгенівському діапазонах.

Для 377 об’єктів вдалося знайти відомі аналоги на інших довжинах хвиль. З них 325 розташовані далеко за межами Чумацького Шляху. Майже половину всієї вибірки становлять квазари з пласким радіоспектром (FSRQ) — це один із найекстремальніших типів активних галактичних ядер.

FSRQ належать до класу блазарів — галактик із надмасивною чорною дірою в центрі, де один із релятивістських струменів плазми спрямований майже точно на Землю. Новий каталог показує, що саме такі FSRQ-блазари випромінюють основну частину своєї енергії у вікні 20–200 MeV.

Джерела в Чумацькому Шляху та перші сюрпризи

Усередині нашої Галактики вчені виявили 52 джерела з каталогу 2FLE. Більшість із них — це пульсари, тобто швидко обертові нейтронні зорі, що залишаються після вибуху масивних зірок як наднових.

Окрему увагу привернув сигнал, який, схоже, надходить від кулястого скупчення M2. Якщо це підтвердиться, то M2 вперше буде зафіксоване як джерело гамма-променів, що відкриває нові питання про фізику таких скупчень.

73 загадкові джерела без аналогів

Найзагадковішою частиною роботи стали 73 джерела, для яких не вдалося знайти чітких відповідників на інших довжинах хвиль. Приблизно 60 із них виглядають як абсолютно нові відкриття в гамма-діапазоні.

Частина цих сигналів, імовірно, може виявитися накладанням випромінювання від кількох сусідніх об’єктів, які важко розділити в MeV-діапазоні. Але дослідники вважають, що серед них майже напевно є справді нові, екзотичні космічні прискорювачі, які ще належить детально вивчити.

Один особливо цікавий об’єкт пов’язують із джерелом, позначеним як 2FLE J0340.8+5258. Його, схоже, також зафіксував один із китайських гамма-обсерваторій. За попередніми оцінками, це джерело здатне випромінювати світло в діапазоні, що охоплює дев’ять порядків за енергією, тобто відносно «м’які» до надзвичайно жорстких гамма-променів.

Майбутні місії та кінець можливостей Fermi-LAT

Автори роботи вважають, що в межах MeV-діапазону вони практично вичерпали можливості Fermi-LAT. З десятків терабайтів даних, накопичених із 2008 року, уже «витиснули» максимум інформації про низькоенергетичні гамма-промені.

Однак на підході нові місії. Зокрема, NASA готує до роботи Compton Spectrometer and Imager (COSI) — гамма-обсерваторію, спеціально спроєктовану для енергій 0,2–5 MeV. Вона використовуватиме особливий тип германієвих детекторів, технологія яких стала доступною лише в останні роки.

Поєднання майбутніх даних COSI з багаторічними спостереженнями Fermi-LAT може нарешті пролити світло на один із найстійкіших «сліпих кутів» у вивченні екстремальної фізики Всесвіту — і допомогти зрозуміти, як саме працюють найпотужніші природні прискорювачі частинок.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button