Дослідження показує, що моральне обурення, викликане дезінформацією, є ключовим чинником її поширення через емоційний вплив і алгоритмічну підтримку на соціальних платформах.
Моральне обурення, яке визначається як поєднання гніву та огиди через порушення етичних норм, активно стимулює взаємодію з контентом. У межах дослідження було проведено вісім експериментів, які охоплювали аналіз даних із соціальних платформ, таких як Facebook і Twitter, та лабораторні поведінкові експерименти. Результати засвідчили, що користувачі охоче діляться дезінформацією, яка викликає моральне обурення, навіть якщо вони не перевіряють її правдивість. Бажання висловити свою позицію або належність до соціальної групи є основним мотивом такого поширення.
Алгоритми соціальних мереж відіграють вирішальну роль у збільшенні охоплення такого контенту. Оскільки обурливий контент стимулює більше взаємодій, алгоритми автоматично підвищують його у стрічці новин, ігноруючи питання достовірності. Це створює сприятливе середовище для вірусного поширення дезінформації, що часто відбувається навіть тоді, коли користувачі прагнуть висловити критику. Таким чином, механізми ранжування контенту стають невід’ємною частиною проблеми.
Результати дослідження ставлять під сумнів ефективність стандартних підходів боротьби з дезінформацією, таких як перевірка фактів і позначення неправдивих новин. З’ясувалося, що користувачі рідко приділяють час перевірці фактів, особливо якщо контент викликає сильні емоційні реакції. Це створює значні виклики для стратегій, спрямованих на боротьбу з поширенням недостовірної інформації, і вимагає розробки нових підходів.
Автори дослідження пропонують кілька можливих рішень для зменшення впливу дезінформації. По-перше, необхідно реформувати алгоритми соціальних платформ, зменшуючи ранжування контенту, що викликає моральне обурення. По-друге, важливо інвестувати в інформаційну грамотність, що допоможе користувачам краще оцінювати достовірність інформації та знижувати емоційний вплив обурливих матеріалів. Це дозволить не лише обмежити поширення дезінформації, але й сприяти формуванню критичного мислення серед широкої аудиторії.