Американські фізики відкрили закон всесвітнього сечовипускання: він універсальний, поширюється на всіх ссавців.
Відкритий американцями закон говорить: тривалість сечовипускання не залежить від гравітації, так само як від розміру, ваги, зросту, статі ссавців і триває 21 секунду. Тобто, він – закон – універсальний для всіх ссавців, де б вони не знаходилися. Хоч на Землі, хоч на Місяці, хоч у невагомості на МКС.
В саму суть фізичного процесу, яким є акт звільнення сечового міхура від накопиченої рідини, проникла група дослідників з технологічного інституту Джорджії (Технологічного інституту Джорджії в Атланті) під керівництвом Патриції Янг (Patricia Ян). Учені вивчали швидкісну зйомку цього самого процесу у різних ссавців – слонів, верблюдів, козлів, собак, щурів і навіть мишей. Знімали самі в зоопарках, шукали відповідне відео на YouTube. І в результаті виявилося, що всі вони – ці ссавці – пісяють одинаковий час: 21 секунду. Величезний слон мочиться стільки ж часу, що і крихітна миша.
Навіщо природа вибрала саме таку тривалість, фізики не відповіли. Але створили математичну модель, що демонструє, завдяки чому ссавці різного розміру опорожнюють сечовий міхур за рівні проміжки часу. Вся справа тут в тиску, протяжності уретри і її діаметрі. Американці визначили, що змінюючи ці параметри, залежно від розміру і статі особини, що мочиться, можна забезпечити рівність в тривалості сечовипускання. Різниця буде лише в тому, що велика тварина, наприклад, слон з метровою уретрою діаметром 10 сантиметрів, випорожниться потужним водоспадом, а крихітна – окремими крапельками.
Чи поширюється універсальний закон на людей? Начебто повинен. Але точної відповіді на це питання у дослідників теж немає. І щоб його отримати, треба провести спеціальні експерименти щодо спорожнення оптимально наповнених бульбашок. Адже тварини (за винятком тих, які мітять свою територію) пісяють лише коли хочеться. Тобто, коли їх бульбашки наповняться до певного рівня. А розумні істоти можуть довго терпіти. Або навпаки заходять в туалет просто – що називається “на доріжку”. Коли і не дуже хочеться.
Патриція Янг і її допитливі колеги мають намір доповісти про результати свого дослідження на конференції відділення динаміки рідини Американського фізичного товариства (American Physical Society Division of Fluid Dynamics), яка пройде в Пітсбурзі (Піттсбург, штат Пенсільванія) в наступному місяці. Але вже зараз зрозуміло, що вони фаворити серед нових претендентів на Шнобелівську премію. Запам’ятаємо цих учених. І в жовтні наступного року, коли визначать нових потішних лауреатів, перевіримо. А поки про їхні успіхи повідомив вельми серйозний журнал New Scientist.
Натхнення: www.amic.ru