Постльодовиковий підйом може уповільнити підвищення рівня моря, а може його прискорити. Дослідження опубліковано в журналі Science Advances.
Дослідники зі США та Канади вивчили постльодовиковий підйом Антарктиди – один з ефектів, пов’язаних із глобальним потеплінням. Уточнені кліматичні моделі дають суперечливі прогнози, які залежать від кількості викидів парникових газів: підйом може сповільнити підвищення рівня моря, а може його прискорити.
Геофізики вивчили мантію Землі під антарктичним крижаним щитом і виявили, що вона особливо м’яка в деяких ключових областях. Сейсмічні дані показали, що цей високий рівень в’язкості призводить до несподівано швидкого підйому континенту. “Підйом суші через скорочення льоду на поверхні відбувається протягом десятиліть, а не тисяч років”, – каже геолог Террі Вілсон з Університету штату Огайо.
Через глобальне потепління льодовиковий щит, що вкриває Антарктиду, поступово зменшується, а отже, континент втрачає вагу і немов стиснута губка поступово розширюється, пояснюють учені. Вони використали зібрані дані, щоб побудувати 3D-модель для імітації підвищення рівня моря через зміну Антарктиди в різних сценаріях.
Аналіз показав, що хоча підвищення рівня моря не уникнути, результати можуть відрізнятися. Якщо потепління буде повільним, внесок Антарктиди у зміну рівня світового океану зменшиться на 40% порівняно з наявними моделями. У цьому разі він підніметься на 1,7 м до 2500 року, але стрімке потепління може призвести до зростання аж до 19,5 м.
Зміна рівня моря в сценаріях з меншим (зверху) і більшим (знизу) обсягом викидів парникових газів до 2150 (зліва) і 2500 (праворуч) років. Зображення: Natalya Gomez et al., Science Advances
Це відбувається тому, що якщо скорочення крижаного покриву випереджає підйом, більше води виштовхується в океани. Але якщо сповільнити танення, земля, що піднімається, “витягне” частину льоду з теплих океанських вод, що дасть змогу йому зберігатися довше.
Оскільки Земля не є ідеально гладкою сферою, зміна рівня моря буде відрізнятися в різних регіонах. Найбільше постраждають прибережні регіони в низьких широтах – у зоні між північними і південними субтропіками. При цьому в моделі все ще є невизначеність, особливо через відсутність сейсмічних даних із Західної Антарктиди.