ВПС США планують підривати плазмові бомби у верхніх шарах атмосфери з допомогою флоту мікросупутників. Дані заходи будуть проводитися з метою поліпшення якості радіозв’язку на великих відстанях.
Відомо, що вночі радіосигнали можна приймати на набагато більшій відстані, ніж вдень. Завдяки змінам в іоносфері, щільність заряджених частинок яких вночі зростає, полегшується відображення сигналів. Маніпуляції з іоносферою вже проводилися: наприклад, в ході військової програми HAARP. На Алясці антени «бомбардують» цю оболонку радіацією, створюючи відбиваючі радіохвилі плазми.
ВПС США збираються впливати на іоносферу більш ефективно — за допомогою надмалих супутників CubeSat, які транспортують іонізований газ безпосередньо у повітря. Цей проект дозволить не тільки збільшити дальність радіосигналів, але і знизити шкідливий вплив сонячного вітру на системи GPS, а також блокувати зв’язок між ворожими супутниками.
Однак поки залишаються невирішеними дві проблеми: як сконструювати генератор плазми, який здатний вміститися на кубику з 10-сантитметровими гранями, і як розрахувати розсіювання плазми.
Поки ВВС уклали договори з кількома науковими групами. Перша збирається розігрівати шматок металу до випаровування: його реакція з атмосферним киснем буде виробляти плазму. Друга група планує нагрівати метал, підриваючи невелику бомбу: у результаті під впливом вибуху з’являться хмари плазми різної форми.