Всесвіт

Астрономи знайшли нові докази проти існування «дев’ятої планети»

Комп’ютерне моделювання підтвердило висловлену раніше гіпотезу, яка пояснює аномалії в орбітах деяких транснептунових об’єктів не впливом гіпотетичної планети, а їх власною колективною гравітацією.

©Steven Burrows, JILA

Більшість тіл Сонячної системи рухаються по стабільним і впорядкованим орбітах. Проте невелика група далеких транснептунових об’єктів виділяється на цьому тлі. Їх орбіти не відчувають гравітаційного впливу самого Нептуна, що робить їх «відокремленими» від решти Сонячної системи. Вони знаходяться далі, ніж навіть Пояс Койпера, який тягнеться приблизно від орбіти Нептуна до Плутона на відстані від 30 до 55 а.о. Їх траєкторії витягнуті, а площини орбіт нахилені до загальної площини обертання Сонця і планет.

Найбільш значний з цих об’єктів — Седна, яка зближується з Сонцем не більш ніж на 76 а.о., а в далекій точці йде на вражаючі 937 а.о. — більше п’яти днів. Ну а найвідоміше пояснення аномалії їх орбіт пов’язує його з тяжінням дотепер не відкритої «дев’ятої планети» Сонячної системи. Однак знайти невловиму Планету Ікс ніяк не вдається, тому вчені з не меншою увагою розглядають і інші гіпотези.

Так, у 2018 році Енн-Марі Медіган (Ann-Marie Madigan) і її колеги показали, що той же ефект може створюватися колективною гравітацією безлічі самих транснептунових об’єктів. У своєму русі Седна і інші тіла час від часу зближуються і взаємодіють, в результаті чого набувають свої незвичайні, аномальні орбіти. У новій статті, опублікованій в The Astronomical Journal, Енн-Марі Медіган і Олександр Здерик (Alexander Zderic) розвивають і уточнюють цю гіпотезу.

За допомогою суперкомп’ютера вчені змогли провести масштабне моделювання руху і гравітаційних взаємодій не тільки дрібних відособлених транснептунових об’єктів, але і сусідніх масивних планет. Запустивши їх віртуальне обертання, незабаром астрономи помітили, що траєкторії невеликих тіл дійсно змінюються і поступово приходять до того аномального виду, що спостерігається насправді.

Разом з тим автори роботи відзначають, що для реалізації такого сценарію загальна маса взаємодіючих об’єктів повинна була на перших етапах становити не менше 20 мас Землі.

«Теоретично таке можливо, — говорить Енн-Марі Медіган, — але це, безумовно, суперечить загальним уявленням».
 Можливо, нові спостереження допоможуть знайти якщо не «дев’яту планету», то хоча б відсутні транснептунові об’єкти.

Натхнення: naked-science.ru

Кнопка «Наверх»
Закрыть