Астрономи створили метод пошуку слабких планетарних туманностей в далеких галактиках

Космічний телескоп Nancy Grace Roman після тонкого налаштування оптики демонструє майже на 30% кращу якість зображення, ніж вимагалося, що посилить дослідження темної матерії та темної енергії.

Астрономи виявили перший мікроблазар у нашій галактиці — систему з чорною дірою зоряної маси, чий релятивістський джет спрямований на Землю і може розганяти частинки до надвисоких енергій.

Космічний телескоп Джеймса Вебба зафіксував водяні крижані хмари та глибокі газові потоки в атмосфері найхолоднішого відомого коричневого карлика WISE 0855, що розташований лише за 7,2 світлового року від нас.

Астрономи показали, що джети надмасивних чорних дір нагрівають не лише вузьку зону вздовж осі, а й віддалений газ у навкологалактичному середовищі, гальмуючи народження нових зірок.

Новий аналіз хімічного складу Урана і Нептуна показує, що ці крижані гіганти утворилися з різних ділянок протопланетного диска, попри їхню зовнішню схожість.

Астрономи створили першу детальну тривимірну модель Оріонового Бару й показали, що ключові хімічні фронти там перекриваються, відкриваючи нові реакції.

Суперкомп’ютер Aurora в Argonne провів дві рекордні космологічні симуляції, відстеживши еволюцію 13,4 трильйона частинок темної матерії у Всесвіті завширшки 28,6 млрд світлових років, щоб шукати сліди інфляції.

Ровер Curiosity зробив детальну панораму ранкового Марса з дивним шаром ярдангів на схилі гори Шарп, який може бути давнім вулканічним попелом.

Нова модель розширення Всесвіту вказує, що взаємодія квантових полів з оточенням може майже заблокувати небезпечне квантове тунелювання й пояснити стабільність космосу.

Астрономи за допомогою телескопа Джеймса Вебба вперше виміряли нерівномірну форму атмосфери гарячого Юпітера WASP-17b, де сильні вітри роздувають вечірній бік планети.

Японія запустила місію MMX до супутників Марса Фобоса і Деймоса. Апарат має вперше в історії привезти на Землю зразки з Фобоса у 2031 році.

Міжнародна команда створила детальну 3D‑модель зоряної туманності Оріона. Вона показує, як грудкувата структура хмар і тіні змінюють хімію газу та інфрачервоне випромінювання, яке фіксує телескоп Джеймса Вебба.

Комп’ютерні симуляції галактик вказують, що околиці Сонця в Молочному Шляху належать до найсприятливіших місць для життя у Всесвіті.

Космічний телескоп Габбл отримав нове зображення спіральної галактики NGC 1827, яку видно ребром у сузір’ї Голуба. Яскраві блакитні ділянки й темні пилові смуги вказують на активне народження зірок.

Телескоп Джеймса Вебба вперше напряму показав, що водяні хмари на найхолоднішому відомому коричневому карлику WISE 0855 змінюють товщину з часом.

NASA фінансує місію GIMLI, що має з’ясувати, чи ховається під місячною ямою Маріус Гіллс велика лавова печера та як вона пов’язана з давнім вулканізмом Місяця.

Теоретичні розрахунки вказують, що надмасивна чорна діра в центрі Чумацького Шляху може віддавати частину своєї обертальної енергії, розганяючи протони до надвисоких енергій.

Фізики змоделювали зіткнення двох кротових нір типу Елліса–Броннікова й отримали дивні результати: спільний горизонт стискався, а гравітаційні хвилі мали незвичний імпульсний характер.

Моделювання показує, що перетворення «смаків» нейтрино під час колапсу ядра здатне змінити фінал масивної зорі — вибух наднової чи утворення чорної діри.

Астрономи не знайшли масивних планет у близькій подвійній системі 70 Офіуха, але точно обмежили їх можливні розміри й орбіти, що допоможе майбутнім пошукам.

За допомогою радіотелескопа ALMA астрономи вперше однозначно зафіксували повністю дейтерований метанол біля протозорі в хмарі Персея. Його вміст у сто разів перевищує прогнози хімічних моделей.

На відстані близько 300 світлових років виявили пару з червоного карлика та коричневого карлика, де зоря стабільно відтягує матерію від компаньйона. Такий «повільний обід» може тривати мільярди років.

Астрономи перерахували спектри білих карликів у видимі для ока кольори й показали, що переважно вони дійсно білі, але окремі зорі можуть бути рожевими, зеленими чи яскраво-синіми.

Астрономи знайшли унікальну пару на відстані близько 300 світлових років, де коричневий карлик стабільно втрачає масу на користь червоного карлика протягом мільярдів років.

Астрономи переосмислили походження надзвичайно металобідних зір і дійшли висновку, що їхні хімічні сліди можна пояснити без гіпернов, лише звичайними надновими та злиттями нейтронних зір.

Спостереження апарата Juno свідчать, що магнітодиск Юпітера не є рівним диском, а перетворюється на динамічну хвилясту структуру під час активних періодів.

Теоретики показали, що в деяких модифікованих теоріях гравітації ентропія чорних дір містить додаткові доданки поза відомою формулою Вальда. Це прояснює суперечки щодо термодинаміки чорних дір.

У добре вивченій ділянці неба, де раніше не бачили жодних об’єктів, телескоп Джеймса Вебба двічі зафіксував яскраву інфрачервону лінію. Її джерело поки що лишається повною загадкою.

Пасивні спостереження Землі з відстані 5,65 млн км показали, що телескоп лазерного альтиметра GALA на зонді Juice міг зміститись більш ніж на 700 мкрад від передстартового напрямку. Метод водночас дав калібрування приймача для майбутніх вимірювань льодяних супутників Юпітера.

Марсохід NASA Perseverance проїхав 45,22 км по поверхні Марса, обігнавши попереднього рекордсмена Opportunity, який працював на планеті з 2004 по 2018 рік.