Міжнародна група вчених виявила “неможливу” планету: схоже на Юпітер небесне тіло обертається на надзвичайно близькій орбіті навколо червоного гіганта, який давно повинен був зруйнувати свою зоряну систему. Дослідження опубліковано в журналі Nature.
Коли Сонце досягне межі свого існування, воно збільшиться в 100 разів у порівнянні з нинішнім розміром, ненадовго ставши червоним гігантом і поглинувши всі планети земної групи, включаючи наш рідний світ. Багатьом планетам в інших зоряних системах загрожує подібна загибель, коли їх батьківські зірки старіють. Але, судячи зі знахідки міжнародного колективу астрономів, деякі планети можуть пережити перетворення зірки в червоного гіганта.
Дивовижна планета, юпітероподібний газовий гігант 8 Umi b, яка отримала прізвисько Халла (це назва священної гори в Південній Кореї; прізвисько дали Корейські астрономи, які відкрили планету в 2015 році), обертається навколо своєї зірки — червоного гіганта 8 Umi, або Пекду (теж названий на честь корейської гори) по неймовірно близькій орбіті: відстань від зірки до планети вдвічі менше відстані від Сонця до Землі. І, судячи з результатів спостережень за зоряними коливаннями Пекду за допомогою супутника NASA TESS, не так давно Пекду повинен був цілком поглинути орбіту Халлі, знищивши планету. Але вона все ж вціліла.
Вичерпавши своє водневе паливо, Baekdu повинен був збільшитися в півтора раза від сьогоднішньої орбітальної відстані планети — повністю поглинаючи її в процесі — перш ніж зменшитися до теперішнього розміру. Так яким чином Халлі вдалося пережити цю катастрофу і продовжити звертатися навколо своєї зірки?
Одне з пояснень полягало в тому, що в міру розширення червоного гіганта він втрачав масу і гравітацію. Це дозволило Халлі рухатися далі по орбіті і уникати поглинання. Але, за словами дослідників, таке малоймовірно з урахуванням стабільної кругової орбіти Халлі. Другий варіант припускає, що спочатку Baekdu був подвійною зоряною системою, і злиття двох зірок, білого карлика та червоного гіганта, завадило другому розширитися досить сильно, щоб поглинути планету.
Нарешті, третє припущення полягає в тому, що Халла є порівняно недавнім придбанням у системі Baekdu, планеті другого покоління, яка утворилася при зіткненні газових хмар внаслідок зіткнення двох зірок.
Можливо, саме так вижила Халла: коли червоний гігант поглинув білий карлик, його розширення зупинилося / © University of Sydney
Таким чином, підкреслюють дослідники, хоча зазвичай червоні гіганти виключаються при пошуку екзопланет, приклад Халлі доводить: навіть навколо вмираючої зірки можливе виживання планети. Тепер астрономам належить уважніше ставитися до таких «приречених» систем, адже ще безліч світів, подібних Халлі, можуть ховатися під самим боком у червоного гіганта.