Доступність вологи в венеріанських хмарах в сотні разів нижче мінімально необхідної для живих організмів рівня.
Після того як в 2020 році на Венері виявили фосфін, один з хімічних маркерів життя, сусідня планета привернула загальну увагу. Космічні агентства анонсували нові місії до неї, а вчені і оглядачі обговорюють можливість існування мікробів – якщо не на її поверхні, то хоча б високо в хмарах, де умови не так екстремальні. Втім, нова робота, представлена в журналі Nature Astronomy, показує, що венеріанська атмосфера не здатна підтримувати жодне життя – принаймні, у відомих нам формах.
Джон Холсуорт (John Hallsworth) з британського Університету Куїнс і його співавтори розглянули кількість вологи в хмарах Венери і її доступність для живих організмів. Мірою цього служить активність води (Aw) – величина, аналогічна відносної вологості. Вона обчислюється як відношення тиску водяної пари над речовиною до такого ж тиску над чистою водою і знаходиться в діапазоні від нуля (сухість) до одиниці (висока вологість).
Активність води залежить від її кількості, тиску, а також кількості та виду інших речовин. Живі організми на Землі не здатні існувати, якщо Aw знаходиться нижче певного рівня. Найбільш підготовлені до дефіциту вологи мікроби-екстремофіли можуть виживати лише за Aw> 0,585. Такий рекорд належить грибку Aspergillus penicillioides.
Однак розрахунки, проведені для Венери, показали, що в її атмосфері, на висотах від 40 до 70 кілометрів, активність води не перевищує 0,004. Це на два порядки нижче мінімально необхідного – нездоланний для життя розрив. Таку сухість вчені пояснюють досить великими кількостями сірчаної кислоти в венеріанській атмосфері. Ці гігроскопічні молекули зв’язують значні кількості і без того не надто щедрої води, різко знижуючи її доступність.
Подібні розрахунки автори провели для Марса і Юпітера. У крижаній і розрідженій атмосфері Червоної планети активність води склала 0,537, що теж нижче екстремальної «межі сухості», але вже не так сильно і у порівнянні з показниками земної стратосфери. Втім, в поєднанні з іншими факторами – крайнім холодом і високим рівнем ультрафіолетового випромінювання – марсіанська атмосфера залишається вкрай невідповідним місцем для життя. А ось на Юпітері, на висотах, де температура становить від мінус 40 до плюс 10 градусів Цельсія, активність води виявилася навіть у межах «земної норми» – трохи вище 0,585.
Натхнення: naked-science.ru