Вибухи ядерних бомб, здійснені США і СРСР у середині минулого століття, помітно змінювали погоду в місцях, віддалених від ядерних полігонів на багато тисяч кілометрів.
Випробування ядерної зброї, які проходили в 1950-1960-х, могли вплинути на погоду за багато тисяч кілометрів від полігонів. Статтю про це в журналі Physical Review Letters опублікувала команда вчених з Редінгського, Брістольського і Батського університетів.
Дослідники проаналізували дані, отримані в період з 1962 по 1964 рік на декількох дослідних станціях у Великобританії. Порівнюючи радіаційний фон по днях, автори статті виявили, що коли цей показник був вищий, ймовірність випадіння дощу підвищувалася на 24%. Також вищий фон виявився пов’язаний з більшою товщиною хмарного шару.
Гонка озброєнь привела до того, що в середині минулого століття США і СРСР провели цілий ряд випробувань надпотужних ядерних снарядів. Хоча випробувальні полігони знаходилися у віддалених регіонах, таких як пустеля Невада або тихоокеанські архіпелаги, радіоактивне забруднення поширилося по всій земній атмосфері. Розпад ізотопів приводить до утворення іонів, які, і собі, провокують злиття водяних крапель.
Робота британських вчених може бути корисна для розвитку методів хмарного геоінжинірингу — спрямованого управління опадами, яке дозволить уникати повеней і посух по всій земній кулі. Зараз для підпорядкування опадів людської волі використовуються в основному способи, пов’язані з хімічними реагентами, які можуть завдати потенційної шкоди багатьом екосистемам.
Натхнення: naked-science.ru