Майже кожен власник собаки впевнений, що його вихованець унікальний і являє собою повноцінну особистість. Це твердження підтвердило нове дослідження вчених з Фінляндії, які серед іншого з’ясували, що найбільше впливає на характер наших чотириногих друзів.
Команда фінських вчених з Гельсінського університету, дослідницького центру організації Folkhаlsan і Університету Турку визначили фактори, пов’язані з основними рисами особистості у собак. Результати дослідження опубліковані в журналі iScience.
Особливості особистості вкрай важливі для благополуччя, оскільки виступають предиктором смертності, а також фізичного і психічного здоров’я — як людей, так і інших тварин, відзначили автори роботи. У домашніх вихованців, в тому числі собак, особистість також може впливати на відносини з родичами і власником. Якщо тварина буде поводитися неприйнятно з точки зору господаря, від неї можуть відмовитися.
Особливості характеру собак давно цікавлять вчених. Попередні дослідження були присвячені головним образам структурі особистості і таким її рисам, як лякливість/беззахисність, енергія/активність, схильність до дресирування, агресивність і товариськість. Але, незважаючи на ці дані, фактори, що впливають на особистість чотириногих друзів людини, дотепер не вивчали в повній мірі. Зокрема, залишалося неясно, чи дійсно змінюється характер собаки з віком, наскільки сильно він залежить від породи і так далі.
- «Суперкишка» з мікробіома «суперхробака» пожирає проблемний пластик
- Чат-бот ChatGPT діагностує хворобу Альцгеймера на основі тексту
- Нове дослідження спростовує теорію про передачу світлової енергії
Автори нової наукової роботи провели опитування про 11 418 собак і проаналізували великий набір відомостей, щоб зрозуміти, що впливає на формування характеру вихованців. Серед іншого вчені брали до уваги 12 найважливіших змінних, включаючи стать, вік, породу, рівень соціалізації, наявність інших собак в будинку; середній час, що проводиться на самоті днем; причину, по якій людина вирішила завести тварину, та інше.
Вік випробовуваних варіювався від 0,18 до 17,13 року (в середньому — 5,18 року), 53% були самками, більшість (76%) — інтактними. Всього в дослідженні брали участь 52 породи, найчастіше (480 собак) зустрічалися фінські лаппхунди — арктичні шпіцеподібні пастуші собаки.
Найважливішою змінною, від якої залежали беззахисність собаки, схильність до дресирування, товариськість, вчені визнали вік: концентрація уваги на тренуваннях у міру дорослішання посилювалася, поки середні бали по незахищеності, енергійності, товариськості знижувалися.
“Самки мали більш високі середні бали по незахищеності, зосередженості на навчанні і товариськості з людьми, а самці отримали більш високі середні бали по енергійності, агресивності/домінування і товариськості з родичами», — додали дослідники, зазначивши, однак, що стать виявився все ж не настільки важливий в контексті особистості.
Порода, в свою чергу, хоч і не була предиктором особливостей характеру, позначалася на ймовірності прояву певних рис. Так, найвищий середній показник незахищеності отримали шетландські вівчарки, нижчий — бультер’єри. Найбільш енергійними були парсон-рассел-тер’єри, наполегливими — мініатюрні пінчери (на відміну від золотистих ретриверів). Щодо агресивності/домінування спостерігалася значна різниця: найвищий бал — у бійцівських собак, нижчий — у золотистих ретриверів. Найбільше спілкувалися з людиною бультер’єри, менше – собаки, які охороняли домашню худобу. При цьому фінські лаппхунди частіше за інших демонстрували товариськість з родичами, а бордер-коллі більше всіх уникали цього.
“Найвищий середній показник незахищеності виявили у “домашніх” собак, а найнижчий — у собак, придбаних для хобі або роботи. Собаки, яких власники розглядали просто як домашніх тварин, були невпевненішими, ніж собаки, яких вважали членами сім’ї (ті, у свою чергу, були більш невпевненими, ніж собаки для хобі чи роботи). Найвищий середній бал невпевненості виявили у собак, які були першими для своїх господарів, нижчий — у тих, які були як мінімум п’ятими собаками в сім’ї», — йдеться в статті.
Крім того, тварини, які проживають в будинку разом з родичами, виявилися енергійніше, але менш наполегливими. Собаки, які проводили в середньому менше години на самоті протягом робочого дня, були найбільш сконцентровані під час дресирування, на відміну від вихованців, яких залишали одних як мінімум на вісім годин на день.
Підсумовуючи, автори роботи відзначили, що вік позначався на поведінці собак так само, як на людях та інших тварин. Отже, це може означати, що риси особистості мають подібний генетичний та еволюційний фон, що призводить до однакового розвитку протягом усього життя, або що подібні фактори навколишнього середовища формують особистість як у людини, так і у інших тварин.