Унікальний експеримент із переселення морських равликів Littorina saxatilis на один з островів архіпелагу Костер, що біля берегів Швеції, дав змогу вченим безпосередньо спостерігати за еволюційними змінами у природі протягом понад 30 років.
У 1988 році екологічна катастрофа — токсичне цвітіння водоростей — знищила місцеву популяцію равликів. Через чотири роки, в 1992 році, шведська еколог Керстін Йоганссон переселила на цей острів нову популяцію, але іншого типу — так званих “крабових” равликів, які відрізнялися від місцевих “хвильових” равликів товстими панцирами та обережним способом життя. Цей експеримент дозволив вченим вивчати адаптаційні зміни в реальному часі.
Littorina saxatilis — це вид морських равликів, що мешкають на узбережжях Північної Атлантики. Їхні різні популяції адаптувалися до різних умов: крабові равлики розвинули товсті панцири для захисту від хижаків, а хвильові — легші панцири для виживання в умовах сильного хвильового тиску. До катастрофи 1988 року на острові проживали саме хвильові равлики, однак їх замінили на крабових, що дозволило вченим спостерігати за їхньою еволюцією у нових умовах.
Еволюція в дії
Після переселення крабові равлики почали адаптуватися до нових умов, що супроводжувалося змінами в їхньому фенотипі — зокрема, формою панцирів. Виявлено, що адаптація до нових умов була можливою завдяки фенотипічній пластичності — здатності організмів змінювати зовнішні ознаки під впливом середовища. Крім того, виявлені генетичні зміни свідчили про еволюційний процес на рівні ДНК.
Експеримент також підтвердив, що швидкість адаптації була прискорена завдяки генетичному обміну з популяціями сусідніх островів, які перебували лише за 160 метрів від місця переселення.
Унікальні умови для дослідження
Равлики Littorina saxatilis виявилися ідеальною моделлю для спостереження за еволюційними змінами через їхній швидкий цикл розмноження та високий рівень генетичної різноманітності. Завдяки цьому вчені змогли побачити, як природні популяції можуть еволюціонувати у відповідь на зміни середовища протягом відносно короткого часу.
Дослідження має важливе значення для розуміння еволюційних процесів у контексті сучасних екологічних викликів, таких як зміна клімату та забруднення навколишнього середовища. Результати експерименту показують, що організми з високою генетичною різноманітністю можуть швидко адаптуватися до нових умов, що підкреслює важливість захисту природних екосистем для збереження біорізноманіття.