Гора Арарат легендарний гірський масив розташований на сході Туреччини, відноситься до Вірменського гірського нагір’я. Насамперед гора Арарат всім відома завдяки свому важливому положенню в християнському світі. Давайте ж подивимося на цю прекрасну гору і познайомимося з Араратом ближче.
Гора Арарат знаходиться на правому березі турецької річки Аракс, неподалік гори простягнувся турецький кордон з Вірменією. Гора Арарат знаходиться в 16 км від Ірану. Арарат по своїй етимології має вулканічне походження. Варто зазначити що Арарат це не один гірський масив. Гора Арарат являє собою дві височини – , перебувають вони в безпосередній близькості один до одного.
Висота Малого Арарату від підніжжя гори складає 3927 метрів, а Великого 4365 метрів. Як ви і самі розумієте висота над рівнем море буде більше ніж висота від підніжжя гори, таким чином висота над рівнем море великого Арарату становить 5165 метрів і є найвищою точкою Туреччини. Між цими двома горами знаходиться своєрідне «сідло», розлом. Відстань між двома основами гір складає 11 км, до вершин число збільшується і досягає 25 км.
Загальна площа Арарату становить 1200 км ?, в основі двох гір лежить коло протяжністю близько 130 км. Поблизу вулканічного масиву знаходяться міські поселення, на жаль історія людства знає трагічний випадок з горою Арарат. Справа в тому що останнє виверження вулкана сталося 2 липня 1840, не так вже й давно. Тоді в наслідок землетрусу, що супроводжував виверження, було повністю знищено у підніжжя гори поселення і монастирський храм.
Протягом всієї історії існування Арарату навколо нього завжди крутилася суперечки щодо поділу території. Взагалі спочатку Арарат належав і прославляв територію Вірменії, власне кажучи самі жителі Вірменії ототожнюють гору тільки з їхньої країною, так, навіть в основі герба Вірменії лежить гора Арарат. Вірменія вельми негативно ставиться до того факту, що зараз Арарат належить Туреччині.
Гора Арарат деякий час була навіть частиною Російської імперії, точніше не всі дві вершини, а лише північна частина і вершина Великого Арарату. Сталося це розширення земель як наслідок Туркманчайського мирного договору 1828 року.
За рішенням того ж таки договору малий Арарат був точкою з’єднання трьох країн: Туреччини, Вірменії та Персії. Але незабаром, у 1921 році територія великого Арарату перейшла у володіння Туреччини, а ще через деякий час по результатом договору Туреччини з Персією східна частина Малого Арарату перейшла до Туреччини. Таким чином обидві вершини знаходяться на території Туреччини. Жителі Вірменії навряд чи коли небудь змиряться з такою втратою.
Незважаючи на висоту Арарату, нагадаємо це 4365 метрів, піднятися на священну гору досить неважко, і відвідати її може будь-хто, потрібно всього лише отримати візу на відвідування гори. Перше сходження на вершину Арарату відбулося в 1829 році 27 вересня, це була російська експедиції на чолі з професором Іоганном Фрідріхом Парротом. У жителів Туреччини і Вірменії Арарат був священною горою і тому сходження на неї було не тільки святотатством, але й абсолютно безглуздим, так як вони вважали, що господь однозначно не дозволить їм цього зробити.
Існують навіть легенда про ченця який все ж наважився піднятися і не зміг цього зробити, тому що Бог послав на ченця нездоланний сон, і потім спустив його вниз, до підніжжя гори. Арарат являє собою досить рівну, традиційної форми гору, тобто простежується певна грань від основи до вершини. Прикрашає і додає особливого шарму горі сніжна, крижана шапка на самій маківці гори, яка починається приблизно з 4000 метрів. Така непостійність снігового покриву обумовлюється дією вітрів господарюючих тут.
За переказами Біблії всім відомий Ноїв ковчег зупинився саме на горі Арарат. А сам Ной спустився на землю майбутньої Вірменії і посадив там першу виноградну лозу. Тому вважається що перше життя після всесвітнього потопу зародилося саме тут, біля підніжжя Арарату.