Моделювання показало, що планети класу міні-нептунів можуть бути покриті океаном води в стані надкритичного флюїду — проміжному між звичайною рідиною і газом.
Планети трохи завбільшки Землю, але менше газового гіганта Нептуна класифікують виходячи з оцінок їх щільності. З одного боку, виділяють «суперземлі» — щільні, які мають тверду поверхню, хоча іноді вкриті водним океаном. З іншого — більші, але розріджені «міні-нептуни», які оточені оболонкою з легких речовин, насамперед водню і гелію. Проте деякі знахідки змушують думати, що цими двома варіантами картина далеко не вичерпується.
Можна згадати, наприклад, міні-нептун HAT-P-26b, в атмосфері якого виявлені великі кількості води. На те ж вказують результати комп’ютерного моделювання, проведені французьким планетологом Олів’є Музі (Olivier Mousis) і його колегами з Університету Екс-Марсель. Про них вчені пишуть у статті, опублікованій в Astrophysical Journal Letters.
Автори провели моделювання великих, покритих океанами планет, розташованих на близьких до своїх материнських зірок орбітам. Робота показала, що потужне випромінювання тут змушує воду зберігатися в надкритичному стані, проміжному між класичною рідиною і газом. Такі планети можуть покривати цілі океани надкритичної води, і лише високо в атмосфері вона переходить у звичайний пар.
За оцінками астрономів, така структура можлива для міні-нептунів різних розмірів і щільності. Наприклад, екзопланета K2 18b, в атмосфері якої торік помітили пар, схожа з модельованими вченими міні-нептуном, що містить океан критичної води приблизно в 37 відсотків своєї маси.
Натхнення: naked-science.ru