Указом Президента № 1245/2000 від 17.11.2000 року день 22 червня відзначається як День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Цей день засновано у пам’ять про початок Великої Вітчизняної війни, що забрала десятки мільйонів людських життів.
Скорботний список населених пунктів України, стертих з лиця землі гітлерівцями, включає понад 250 сіл. Жертвами окупантів ставали не тільки особи, причетні до руху Опору, а й ті, хто не становив ніякої потенційної загрози режиму – діти, жінки, люди похилого віку, хворі. За окремим планом знищувалися пацієнти неврологічних диспансерів, тяжкохворі.
Справжніми конвеєрами смерті стали «робочі», «трудові» табори, гетто і табори для військовополонених, яких в Україні налічувалося близько 230.
Жахливою трагедією мільйонів жителів України стала їх примусова депортація. Всього з України в Німеччину та інші країни загарбники вивезли від 2,4 до 2,8 мільйонів мирних громадян, що становило майже 80% всіх депортованих нацистами радянських людей.
Великими були втрати серед громадян України, які воювали у складі Червоної армії, радянських партизанських загонів, ОУН-УПА, підрозділів, створених під егідою вермахту і СС, польських і чехословацьких військових і партизанських з’єднань, заснованих на території СРСР.
Під час війни загинув кожний п’ятий українець. Але це далеко не остаточні дані. Над їх уточненням у міру надходження нових матеріалів ще тривалий час будуть працювати вчені, громадські організації, військкомати, все ті, кому дорога пам’ять про кожну людину, якого забрала від нас війна.