У статті розглянуто результати унікального дослідження, що демонструє, як щоденне природне освітлення впливає на швидкість реакції, уважність і сонливість людини в реальних умовах.
Дослідники з Манчестерського університету довели, що регулярний доступ до яскравого денного світла підвищує когнітивну активність людини поза лабораторними умовами. Протягом тижня 58 учасників носили сенсори, які фіксували інтенсивність освітлення, та виконували завдання через застосунок Brightertime, який оцінював увагу, пам’ять та сонливість. Показники включали шкалу сонливості Каролінського університету, тест на пильність, тризадачний тест пам’яті та візуальний пошук, що дозволяло оцінити продуктивність у режимі реального часу.
Ключовими стали два аспекти світлового впливу – короткочасне освітлення перед тестом і звична денна експозиція світла протягом тижня. Було виявлено, що освітлення за 30–90 хвилин до завдання значно знижувало сонливість і пришвидшувало реакцію без втрати точності. «Наші результати демонструють, що навіть за межами лабораторії світло позитивно впливає на когнітивну продуктивність», – підкреслює доктор Алтуг Дідікоглу, автор дослідження.
Учасники з найстабільнішим режимом світлового впливу – без різких змін між світлом і темрявою – краще виконували завдання на увагу та візуальний пошук. Також, яскраві дні й ранній сон пов’язувалися з кращими показниками продуктивності, що вказує на тісний зв’язок між біоритмами та когнітивним здоров’ям.
Механізм впливу пояснюється активацією меланопсинових клітин – фоторецепторів, що не відповідають за зір, але реагують на світло, особливо короткохвильове (блакитно-зелене), регулюючи біологічний годинник. Таке освітлення стимулює центри збудження в мозку, що пояснює короткотривале підвищення уваги. «Яскраве денне світло так само важливе, як і темрява вночі, коли йдеться про здоров’я та ефективність», – зазначає Дідікоглу.
Водночас виявлено, що індивідуальна чутливість до світла (оцінена за допомогою тестів зіниці) не мала значного впливу – отже, регулярне природне світло важливіше за генетичні особливості. Це відкриття може мати практичне значення для організації праці, особливо в умовах нічної зміни або слабкого освітлення.
Дослідження опубліковано в журналі Communications Psychology.