Це випливає з нового дослідження, опублікованого в журналі Environmental Research Letters. Особливо постраждають мангрові ліси в регіонах південної Індії, південно-східного Китаю, Сінгапуру та східної Австралії.
Мангрові ліси є важливим резервуаром вуглецю, особливо в ґрунтах, але розвиток людської діяльності в цих районах призвів до виснаження цих запасів. За останні 20 років значна кількість мангрових лісів була замінена сільськими угіддями, аквакультурою та міськими забудовами, що призвело до зменшення глобальних запасів вуглецю в мангрових лісах на 158,4 мільйона тонн. Це еквівалентно викидам вуглецю, спричиненим перельотом усього населення США від Нью-Йорка до Лондона.
Дослідження, проведене під керівництвом професора Дженніфер Крумінша з Державного університету Монклера, США, сфокусувалося на зв’язку між щільністю населення і запасами вуглецю в ґрунті міських мангрових лісів.
Результати показують, що коли щільність населення досягає 300 осіб/км2 (аналогічно середній щільності населення у Великій Британії або Японії), кількість вуглецю, що зберігається в мангрових ґрунтах поблизу населених пунктів, оцінюється на 37% нижче, ніж в ізольованих мангрових лісах. Водночас, річний рівень викидів вуглекислого газу внаслідок зникнення мангрових лісів наразі оцінюють у 7,0 тераграмів, а відповідно до збільшення щільності населення він збільшиться до 3392 тераграмів, згідно з поточними прогнозами, до кінця сторіччя.
Мангрові ліси, що покривають лише 0,1% суші, відіграють ключову роль у підтримці екосистеми і стабільності клімату. Вони зберігають у три-чотири рази більше вуглецю, ніж інші типи лісів. Професор Крумінш підкреслює важливість захисту цих екосистем і необхідність розуміння впливу людської діяльності на них.