Вчені з’ясували, що ізоляція знижує рівень транскрипції деяких генів у рибок даніо-реріо. Крім того, він змінюється, якщо тварин помістити в зграю. Біологи помітили, що даніо-реріо реагували на механічні рухи і могли визначити не тільки присутність інших рибок, але і щільність групи.
Дослідження провела команда з Інституту досліджень мозку Макса Планка. Вони виростили декількох рибок даніо-реріо в ізоляції і декількох – в зграї. Потім біологи перевірили, як на них вплине зміна соціального середовища. Результати роботи опублікували в журналі Nature.
Вчені виявили, що експресія деяких генів у рибок, вирощених на самоті, змінюється. Серед таких генів виявився паратиреоїдний гормон 2 (pth2), що кодує нейропептид Pth2. Експресія гена в ізольованих рибок була нижче норми.
Потім дослідники перевірили, що трапиться, якщо помістити їх в зграю. Через 30 хвилин плавання в компанії з родичами рівень Pth2 у даніо-реріо, які виросли на самоті значно зріс, а через 12 годин прийшов в норму. Вчені порівняли зміни з тим, як змінюються показання на термометрі. «Така швидка регуляція стала несподіваною. Вона показує тісний зв’язок між експресією генів і навколишнім середовищем », – розповів Лукас Аннесер, автор роботи.
Крім того, вчені виявили, що соціальне дистанціювання знижує експресію гена у риб, які виросли в зграї. Однак повернення їх в групи теж приводило рівень пептиду в норму. При цьому на рівень експресії гена впливало не тільки наявність тварин, але і щільність групи.
Нарешті, біологи перевірили, на які стимули впливають тварини. Вони повернули деяких риб в ізоляцію й імітували рухи води – ніби поруч з тваринами є родичі. Аналіз показав, що даніо-реріо реагували, коли фізично відчували інших риб, а зір і запах не грали особливої ролі. «Цікаво, що штучні рухи приводили в норму рівень Pth2 і у раніше ізольованих риб, і у їх родичів, які виросли в групі», – додав Аннесер.
Результати дослідження показують, що нейропептид Pth2 грає велику роль в реакції мозку на соціальне дистанціювання. Він реагує на присутність і число родичів тварин. «Ясно, що щільність групи впливає на доступ кожної тварини до ресурсів і в підсумку – на виживання. Але цілком ймовірно, що нейропептид Pth2 регулює соціальні мозкові і поведінкові мережі », – уклала Ерін Шуман, керівник роботи.
Натхнення: naked-science.ru