Легендарні алмази Голконди утворилися за 300 км від місця видобутку, вважають дослідники.
Дослідники, можливо, з’ясували справжнє походження алмазів Хоупа, Регента, Кохінур та інших знаменитих “ідеальних” дорогоцінних каменів Голконди. Алмази, ймовірно, утворилися в кімберлітовому родовищі Ваджракарур на відстані 300 км від місця видобутку і були переміщені річковим потоком.
Дослідники вивчили хімічні характеристики прилеглих кімберлітів і лампроїтів у Ваджракарурі. Це породи, що прийшли з основи земної кори і верхньої мантії, де утворюється більша частина алмазів. Вчені виявили, що кімберлітові породи родовища, ймовірно, піднялися з глибин, де формуються алмази, і містять мінерали, які зазвичай трапляються разом із цими каменями.
За допомогою дистанційного зондування і супутникових знімків учені проаналізували зміни рельєфу поблизу родовища. Крім того, вони проаналізували, як у минулому змінювалася рослинність і вологість у регіоні. Аналіз виявив пересохле русло стародавньої річки, яким алмази могли потрапляти з Ваджракарара до річки Крішна та її приток, де каміння зрештою було знайдено.
Алмази Голконди вирізняються рідкісною чистотою: вони містять мало включень і дуже мало азоту, що робить камені напрочуд прозорими і позбавленими дефектів, що заважають блиску. Інша особливість – великий розмір. Наприклад, Кохінур, який встановлений у британській короні королеви Єлизавети, важить 105,6 карат, а діамант Регента, що зберігається в Луврі, – 140,6 карат.
Алмазні копальні поблизу фортеці Голконда на території сучасної Індії розробляли з давніх часів, але максимального розквіту досягли у XVIII столітті, коли Британська імперія організувала торговельні пости і почала контролювати видобуток і продаж дорогоцінних каменів. Діаманти з алмазів, видобутих у цьому регіоні, зберігаються в музеях різних країн.