Міжнародна група вчених проаналізувала залишки пилку періоду останнього міжльодовикового періоду і прийшла до висновку, що половину Європи в ті часи, всупереч поширеній думці, покривали луки, а не ліси. Дослідники припустили, що рости деревам заважала мегафауна, а не наші предки, які в ті часи ще не заселили Старий Світ.
Палеохудожні реконструкції останніх міжльодовикових ландшафтів у Європейському помірному лісовому біомі узгоджуються з нашими оцінками структури рослинності на основі пилку / © phys.org
Існує точка зору, згідно з якою природним станом Європи до сучасних людей було домінування лісів, благо вирубувати або випалювати їх було нікому. Звичайно, це не стосується льодовикових періодів, оскільки деревам потрібно багато СО2 у повітрі та опадів, а в періоди настання льодовиків гостро не вистачає обох. Але ось для теплих міжльодовикових періодів це вважалося цілком вірним.
Є припущення, що 116-129 тисяч років тому, в період останнього (микулинського) міжльодовикового періоду, на території Європи суцільно росли густі ліси. Така гіпотеза підтверджується повсюдними знахідками пилку дерев в цьому регіоні (навпаки, при льодовикових періодах її майже немає). Відомо, втім, що дерева виробляють набагато більше пилку, ніж низькорослі рослини.
Вважається, що люди сучасного типу прийшли в Європу і знищили величезні ділянки цих первозданних лісів. Вчені з університетів Тулузи (Франція), Плімутського (Великобританія) та інших наукових організацій засумнівалися в цій точці зору. Їх дослідження опубліковано в журналі Science Advances.
- Бджоли попереджають один одного про небезпеку за допомогою особливих сигналів
- У Польщі знайшли скарб за допомогою старої карти
- Найбільші і рідкісні алмази утворюються в надрах Землі, набагато глибше від звичайних
Група вивчила залишки пилку, зібрані протягом багатьох років під час розкопок по всій Європі. Вчені також використовували спеціальну комп’ютерну модель, яка оцінювала число всіляких рослин в тій чи іншій місцевості в різні періоди часу. Дані показали, що тип рослинності в різних частинах Європи змінювався з часом.
І в період останнього міжльодовикового періоду на цій території велику площу — в середньому понад 50 відсотків — займали луки, степи і савани. Дослідники підозрюють у частковому витоптуванні дерев мегафауну – насамперед носорогів і слонів. У той період в Європі були поширені великі прямобивневі слони, більші, ніж мамонти. Кліматичні фактори грали в процесах збезлісення невелику роль.
Це означає, що думка про вину людини у вимиранні майже всіх первинних європейських лісів може бути неправильною. Виходить, великі травоїдні “звільнили” від лісів половину європейських земель ще до того, як Homo sapiens прийшли в цей регіон.