Тваринництво є одним з найбільш вуглевмісних виробництв, що супроводжуються викидами парникових газів в атмосферу, стимулюючих глобальні зміни температури. Щоб нам не довелося вибирати між придатною для життя планетою і соковитим гамбургером, вчені намагаються налагодити виробництво так званого штучного «м’яса з пробірки». Одним з його переваг якраз вважається зниження вуглецевого сліду, тобто того обсягу вуглекислого газу, метану та інших парникових газів, що потрапляють в атмосферу в результаті тієї або іншої діяльності. Однак нове дослідження фахівців з Оксфордського університету говорить про те, що повна відмова від виробництва справжнього м’яса і перехід на штучне, вирощене в лабораторії, здатне завдати набагато більше шкоди навколишньому середовищу.
Робота була опублікована в журналі Frontiers in Sustainable Food Systems. Її автори Джон Лінч і Реймонд Пєрумбер повідомляють, що на основі трьох доступних варіантів оцінок провели більш ретельний порівняльний аналіз вуглецевого сліду, одержуваного в результаті традиційного виробництва яловичини, а також при вирощуванні штучного м’яса. Дослідники відзначають, що ці оцінки досить сильно відрізняються один від одного, але в цілому показують, що виробництво штучного м’яса, насамперед замінника яловичини, дійсно буде менше вуглевмісним, ніж виробництво натурального.
Дослідники використовували кліматичну модель, яка моделює різні властивості вуглекислого газу, метану та закису азоту, що відрізняються, наприклад, тривалістю присутності в атмосфері. Це дозволило оцінити різницю потенціалу зміни (зростання) глобальної температури між двома видами виробництва м’яса протягом найближчої тисячі років.
Вчені кажуть, що також провели моделювання зниження обсягів споживання натурального м’яса, яке показало, що хоча пікові викиди у тваринництва вищі, показники потім знижуються і стабілізуються. Вуглекислий газ від виробництва штучного м’яса в свою чергу зберігається в атмосфері і накопичується.