Багатоізотопний аналіз неолітичних поховань у Франції свідчить, що давні війни могли завершуватися ритуальними стратами та демонстративним захопленням трофеїв.

Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, стосується поховань в Ахенхаймі та Бергхаймі в Ельзасі, датованих 4300–4150 роками до н.е. Археологи виявили масові могили зі слідами багаторазового насильства. Частина ям містила відрубані ліві верхні кінцівки. Така комбінація травм відрізняється від типових неолітичних різанин.
Команда застосувала «багатоізотопний аналіз» — метод дослідження співвідношення хімічних ізотопів у кістках і зубах. Ізотопні маркери дозволяють реконструювати раціон, мобільність та фізіологічний стрес особи. Порівняння показало, що частина жертв мала немісцеве походження. Вони відрізнялися за харчуванням і рівнем рухливості.
Водночас відрубані кінцівки демонстрували локальні ізотопні сигнатури. Це вказує на дворівневий ритуал: місцевих воїнів розчленовували як трофеї, а полонених із віддалених територій піддавали стратам. Дослідники інтерпретують це як форму «політичного театру» — публічної демонстрації сили. Насильство виконувало символічну та консолідуючу функцію.
Професор Рік Шултінг зазначає: «Ці висновки свідчать про глибоко вкорінену соціальну практику, яка використовувала насильство не лише як війну, а й як видовище, пам’ять та утвердження домінування». Отже, неолітичні конфлікти були не випадковими актами агресії. Вони інтегрувалися в систему ритуалів і колективної ідентичності ранніх європейських спільнот.