Вчені виявили, що тривале перебування в умовах мікрогравітації викликає розширення шлуночків головного мозку. Відновлення їх звичайних розмірів займає близько трьох років після повернення на Землю.
У нашому головному мозку є порожнини-шлуночки і канали, заповнені спинномозковою рідиною. Ця система захищає і живить нервову тканину, через неї видаляються відходи життєдіяльності клітин. Тривале перебування в космосі, в незвичайних для нашого організму умовах мікрогравітації, змушує шлуночки адаптуватися і розширюватися. Після повернення на Землю їх відновлення займає роки. До такого висновку прийшли вчені з Університету Флориди, стаття яких опублікована в журналі Scientific Reports.
Рейчел Сідлер (Rachael Seidler) і її колеги проводили дослідження 30 американських астронавтів, з яких вісім провели в космосі близько двох тижнів, 19 — по шість місяців, четверо — близько року. Короткі польоти учасників першої групи майже не позначилися на величині шлуночків їх мозку. Але починаючи з шестимісячних місій на орбіту ці порожнини у астронавтів істотно розширювалися. При цьому великої різниці між учасниками піврічних і річних польотів не помічено: мабуть, з часом процес збільшення шлуночків сповільнюється.
Цікаво, що на це розширення впливав і досвід минулих польотів: 18 з досліджених астронавтів відправлялися в космос не вперше, і у тих, хто в черговий раз побував там менш ніж через три роки після минулих польотів, зміна розмірів шлуночків мозку було мінімальним. Якщо ж між місіями проходило більше цього часу (в дослідженій групі — від трьох до дев’яти років), шлуночки знову починали розширюватися. З цього вчені зробили висновок про те, що приблизно за три роки порожнини мозку відновлюють свій звичайний для земних умов розмір.