Вчені виявили несподівану складність динаміки атмосфери нашої планети.
Дослідники дійшли висновку, що динаміка атмосфери Землі набагато складніша, ніж вважалося раніше. Фізики виявили незвичайні форми плазми в іоносфері, верхньому шарі атмосфери, розташованому на висоті від 48 до 965 км над поверхнею планети. Це відкриття може покращити прогнозування космічної погоди та розуміння радіозв’язку.
Використовуючи дані супутника GOLD, фізики зафіксували дивні форми плазми, що нагадують літери Х і С, які з’являються в неочікуваних місцях і в неочікуваний час. Іоносфера стає електрично зарядженою сонячним світлом і частинками, створюючи плазмові смуги. На ці смуги впливає магнітне поле Землі, що призводить до формування виявлених форм.
Раніше вчені спостерігали плазмові хребти, що зливаються, утворюючи Х-подібну форму, і припускали, що такі структури з’являються після геомагнітних бур, спричинених сонячними спалахами та виверженнями плазми. Однак нове дослідження показало, що такі форми можуть виникати і без геомагнітних бур, під впливом локальних факторів, таких як атмосферні умови.
Х-подібні плазмові смуги в іоносфері Землі, Фото: NASA
Фізики також спостерігали С-подібні та перевернуті С-подібні плазмові бульбашки, які спочатку пов’язували з впливом вітру на Землю. Нові дані показали, що ці форми можуть виникати на напрочуд близьких відстанях одна від одної, іноді аж до 634 км. Дослідники вважають, що це може бути пов’язано з рухом вітру або іншими атмосферними явищами.
Фізики виявили появу С-подібних та перевернутих С-подібних бульбашок з плазми
Фото: NASA
Поки що фізики знайшли лише дві С-подібні плазмові бульбашки, але планують продовжити дослідження, щоб з’ясувати точні причини їхньої появи в іоносфері. Плазма в іоносфері відіграє важливу роль у поширенні радіохвиль на великі відстані, і такі відкриття допомагають краще зрозуміти роботу радіозв’язку та систем GPS. На думку вчених, збурення в іоносфері, подібні до виявлених, можуть впливати на системи зв’язку та навігації.
Наявність різних форм плазми, розташованих близько одна від одної, вказує на те, що динаміка атмосфери Землі набагато складніша, ніж вважалося раніше.
Результати дослідження опубліковані в журналі The Journal of Geophysical Research: Space Physics.