Космічний телескоп досліджував Крабоподібну туманність, пов’язану з вибухом наднової, яку було видно на Землі на рубежі тисячоліть.
Дослідники використовували космічний телескоп “Джеймс Вебб” для аналізу складу Крабовидної туманності – залишку наднової, розташованого за 6500 років від Землі в сузір’ї Тельця. Аналіз допомагає прояснити історію незвичайної наднової.
Крабоподібна туманність сформувалася внаслідок вибуху наднової, якою завершилася еволюція масивної зірки. Вибух був таким яскравим, що в 1054 році його було видно на небі навіть у денний час. Слабкий залишок, спостережуваний зараз, являє собою розширювану оболонку з газу і пилу, в центрі якої знаходиться пульсар.
Крабоподібна туманність також вельми незвичайна. Через нетиповий склад і дуже низьку енергію вибуху астрономи вважали, що це наднова з електронним захопленням – рідкісний тип вибуху, характерний для зірки з менш розвиненим ядром із кисню, неону і магнію, а не з більш типовим залізним ядром.
Але існують невідповідності між теорією наднової з електронним захопленням і спостереженнями Крабовидної туманності, особливо швидке обертання пульсара. Останніми роками астрономи також поліпшили розуміння наднових із колапсом залізного ядра і тепер вважають, що цей тип також може виробляти вибухи низької енергії, за умови, що зоряна маса досить мала.
Крабоподібна туманність. Зображення: NASA, ESA, CSA, STScI, T. Temim (Princeton University)
Дослідники використовували спектроскопічні можливості “Вебба” для вимірювання ліній випромінювання нікелю і заліза. Вони виявили, що це співвідношення вище порівняно із Сонцем, але незначно і набагато нижче порівняно з більш ранніми оцінками.
Теорії передбачають, що через різний хімічний склад ядра наднової з електронним захопленням співвідношення вмісту нікелю і заліза (Ni/Fe) має бути набагато вищим, ніж на Сонці Переглянуті значення узгоджуються з теорією електронного захоплення, але не виключають вибуху колапсу залізного ядра від зірки з аналогічною малою масою.