В процесі зміни клімату на планеті масштабні і руйнівні природні явища, такі як потужні бурі, почали відбуватися все частіше. Це залишається безперечним фактом, але лише недавно вчені надали серйозне наукове обґрунтування цій тенденції.
Результати дослідження, в якому брали участь співробітники Університету Х’юстона, Каліфорнійського технологічного інституту і Університету електронної техніки Гуйліня (Китай), на днях були опубліковані в журналі Nature Communications.
Використовуючи дані, отримані з метеорологічних супутників за останні 35 років, вчені детально вивчили рух і взаємодію механічних енергій в атмосфері. Це перше серйозне дослідження довгострокових варіацій енергетичного циклу Лоренца — складної формули, яка використовується для опису взаємодії між потенційною і кінетичною енергією в атмосфері. Робота дозволила по-новому поглянути на те, що відбувається зі світом в умовах глобального потепління.
«Ми виявили, що ефективність глобальної атмосфери Землі як теплового двигуна збільшується протягом останніх чотирьох десятиліть у відповідь на зміну клімату», — розповідає про результати дослідження Лімінг, доцент кафедри фізики в Університеті Х’юстона. При цьому він пояснює, що в даному випадку підвищення ефективності є швидше негативним моментом, передає портал Phys.org.
Автори дослідження відзначають, що з підвищенням теплової ефективності атмосфери Землі більша кількість потенційної енергії перетворюється в кінетичну енергію. Остання, у свою чергу, є рушійною силою в атмосфері. В результаті зростає потенціал руйнівних штормів в тих регіонах, де відбувається ця конверсія.
Відзначимо, що попередні аналогічні дослідження охоплювали набагато менш тривалі тимчасові періоди — від п’яти до десяти років. Активні супутникові спостереження дозволили авторам нового дослідження проаналізувати дані за останні 35 років.
За словами дослідників, загальна механічна енергія глобальної атмосфери протягом усього цього періоду залишалася постійною. Проте вчені відзначили значне збільшення так званої «вихрової енергії», тієї самої енергії, з якою пов’язано утворення штормів, завихрень й турбулентності.
Лімінг Лі відзначає, що тенденції посилення вихрових енергій були особливо помітні в південній півкулі і в окремих частинах Азії. Саме вони сприяли посиленню грозової активності над південними океанами і погіршення посухи в Центральній Азії.
«Це нова перспектива, яка пояснює глобальне потепління з енергетичної точки зору», — підкреслив учений.