У розпал глобальної кризи охорони здоров’я нам усім не вистачає хороших новин. Але реальність така, що тривожних новин сьогодні більше і їх не можна ігнорувати. Ще якихось 30-40 років тому наші батьки з оптимізмом і впевненістю дивилися у майбутнє, але ми з вами не можемо собі цього дозволити з цілого ряду причин, першою і найважливішою з яких є зміна клімату. Хочемо ми цього чи ні, але світ стоїть на порозі екологічної катастрофи – саме такі слова в інтерв’ю виголосив видатний інтелектуал сучасності, лінгвіст Ноам Хомський. Його слова підтверджує нова робота фізиків-теоретиків, опублікована в журналі Nature Scientific Reports, відповідно до якої ймовірність загибелі людської цивілізації в результаті збезлісення становить 90%.
Ліси Землі
Ну що ж, на часі поговорити про майбутнє планети. Фізики з Інституту Алана Тюрінга в Лондоні і університету Тарапакі в Чилі провели пару статистичних досліджень, в ході яких прийшли до висновку про те, що нестримне споживання веде людство до «швидкого катастрофічного колапсу», який може статися в найближчі два — чотири десятиліття. Безумовно, це теоретична робота, що має ряд обмежень – наприклад, незмінність вирубки лісів і споживання ресурсів планети, однак до її висновків варто прислухатися і ось чому.
В минулому, ще до того як один вид тварин став домінуючим на нашій планеті (мова йде про Homo Sapiens), ліси покривали щонайменше 60 мільйонів квадратних кілометрів суші. Проте зараз менше 40 мільйонів квадратних кілометрів Землі можна назвати лісистою місцевістю.
З дослідниками важко не погодитися – щільність лісу, або ж нинішня відсутність такої, є катастрофічною. Лісові пожежі в Бразилії і Сибіру прискорили і без того стрімкий і небезпечний процес збезлісення. Порівнюючи темпи вирубки лісів з темпами споживання людства, Болонья і Акіно визначили, що навіть за найоптимістичнішими оцінками існує 90% вірогідність того, що наш вид протягом десятиліть зникне.
Зазначимо, що в останні кілька десятиліть дискусія про зміну клімату набула глобального значення, що відбилося на національній і глобальній політиці. В якості можливих причин спостережуваних змін вчені розглядають ряд факторів, зумовлені діяльністю людини: найчастіше згадуються забруднення води і повітря (головним чином парниковий ефект), а також вирубка лісів. Хоча ступінь людського вкладу у парниковий ефект і температурні зміни все ще залишається предметом обговорення, збезлісення є незаперечним фактом.
Вимирання людства
Грунтуючись на поточних темпах споживання ресурсів і найкращою оцінкою технологічного зростання, результати проведеного дослідження показують, що якщо в найближчі роки нічого не зміниться – йдеться про вирубку лісів, видобування викопного палива, забруднення планети пластиковими відходами та ін. – ймовірність нашої цивілізації вижити становить менше 10%. І це за найоптимістичнішою оцінкою. У той час як велика увага приділялася тому, яким чином парникові гази сприяли загибелі нашого виду, Акіно зосередив математичні моделі на “незаперечному факті” збезлісення, викликаного діяльністю людини.
Зазначимо, що метою цієї роботи є не пророкування жахливого майбутнього (як ви могли подумати), а як раз навпаки – дослідники хотіли зрозуміти, що можна зробити, щоб уникнути самознищення. Дослідники ввели в змінні відомий «парадокс Фермі», який належать до теоретичного обговорення існування позаземних, розумних цивілізацій.
Одним з аспектів цього дискурсу є ідея про те, що саморуйнування, викликане нестійкою експлуатацією навколишнього середовища, може бути неминучістю розумного життя – і, отже, потенційною причиною, по якій ми досі не зустрілися з нашими галактичними сусідами. Щоб уникнути самознищення інопланетне товариство повинно було віддати пріоритет «культури споживання», що автори наукової роботи справедливо вважають малоймовірним, грунтуючись на людському досвіді.
Дослідники зазначають, що навіть якби розумні форми життя були поширеним явищем у Всесвіті, лише дуже небагато з них змогли б досягти достатнього технологічного рівня розвитку, щоб заселити власну Сонячну систему, перш ніж звалитися із-за надмірного споживання ресурсів. Виходить, відповідь на питання «де всі?» може бути сумною.
Натхнення: hi-news.ru