Генеративний штучний інтелект споживає значно більше енергії, ніж традиційні пошукові системи, що викликає занепокоєння щодо його впливу на навколишнє середовище. Дослідник Саша Луккіоні підкреслює важливість розуміння цього впливу і закликає до прозорості та енергетичної ефективності в розробці та використанні ШІ.
Генеративні моделі штучного інтелекту, такі як ChatGPT або Midjourney, використовують величезні обчислювальні ресурси для свого навчання на великих наборах даних. Це вимагає значної кількості електроенергії, що робить їх набагато більш енергоємними порівняно з традиційними пошуковими системами. Під час генерації нової інформації штучний інтелект витрачає енергію не тільки на обчислення, але й на підтримку роботи серверів, що обслуговують запити користувачів у режимі реального часу.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2022 році штучний інтелект і криптовалюти спожили майже 460 терават-годин електроенергії, що еквівалентно двом відсоткам загального світового виробництва електроенергії. Це показує, наскільки велике енергетичне навантаження створюють сучасні технології. Луккіоні, провідний дослідник у галузі впливу ШІ на клімат, вже кілька років працює над кількісною оцінкою вуглецевого сліду таких технологій. У 2020 році вона допомогла створити інструмент “CodeCarbon”, який дозволяє розробникам вимірювати викиди вуглецю від запуску свого коду. Цей інструмент став популярним серед спільноти розробників, і його завантажили понад мільйон разів.
Луккіоні також працює над створенням системи сертифікації для алгоритмів штучного інтелекту, яка б оцінювала їхню енергоефективність за шкалою, схожою на етикетки енергоспоживання для побутових приладів. Ця система могла б допомогти користувачам і розробникам обирати більш енергоефективні моделі, стимулюючи впровадження екологічних стандартів у технологічній індустрії.
Проте головною проблемою залишається відсутність прозорості від великих технологічних компаній, таких як Google і OpenAI, які неохоче діляться інформацією про енергоспоживання своїх моделей. Незважаючи на те, що Microsoft і Google взяли на себе зобов’язання досягти вуглецевої нейтральності до кінця десятиліття, викиди парникових газів цих компаній суттєво зросли у 2023 році через масове використання штучного інтелекту: на 48% у Google порівняно з 2019 роком і на 29% у Microsoft порівняно з 2020 роком.
Луккіоні вважає, що рішення може прийти від урядів, які зможуть впроваджувати закони лише після того, як отримаємо більше прозорості щодо того, як працюють і навчаються алгоритми штучного інтелекту. Важливо також інформувати користувачів про те, що генеративний ШІ може робити і за якою ціною. У своєму останньому дослідженні Луккіоні показала, що створення одного зображення високої чіткості за допомогою штучного інтелекту споживає стільки ж енергії, скільки потрібно для повної зарядки мобільного телефону.
Зростаючий попит на штучний інтелект спонукає компанії інтегрувати його в різні сфери життя, від розмовних ботів до підключених пристроїв і онлайн-пошуку. Луккіоні закликає до “енергетичної тверезості” — усвідомленого підходу до використання штучного інтелекту, який полягає в обережному виборі інструментів і їх ефективному використанні.
Важливо не лише розвивати технології, а й усвідомлювати їх вплив на довкілля. Генеративний ШІ може бути корисним інструментом, але його використання має бути розумним і раціональним, щоб зменшити негативні наслідки для планети.