Тривалість життя значною мірою визначається генетичною схильністю — а значить її можна передбачити на підставі генетичного скринінгу.
У свій час журнал Science опублікував результати незвичайного дослідження: вивчивши всього 150 генетичних варіацій (однонуклеотидних поліморфізмів) вчені здатні передбачити з майже 80%-вою точністю, хто зможе дожити до глибокої старості.
Дослідники з Бостонського університету застосували широко використовувану методику генетичного скринінгу для пошуку генетичних послідовностей, які зустрічаються у довгожителів — людей у віці 100 і більше років.
Крім потенційного способу передбачити, хто зможе дожити до сотого дня народження, дослідження демонструє істотний вплив генетичних факторів на тривалість життя. Дослідники сподіваються, що виявлення генів і відповідних молекулярних механізмів, які сприяють довголіттю, в майбутньому допоможе відстрочити або зовсім запобігти різні вікові захворювання, такі як хвороби серця, хвороба Альцгеймера і навіть рак.
Попередні результати найбільшого в світі проєкту з вивчення довгожителів показали, що 90% з них продовжують вести повноцінне життя у віці до 93 років, уникаючи захворювань, що ведуть до інвалідності. Також цікавий той факт, що довгожителі в середньому мають ту ж кількість генетичних варіацій, пов’язаних з якими-небудь захворюваннями, що і люди в контрольній групі. Це говорить про те, що тривалість життя залежить не від відсутності генетичної схильності до хвороб, а саме від генів, що зумовлюють довголіття.
Отримані дані також ставлять під сумнів вірогідність генетичних тестів, що проводяться з метою розрахувати індивідуальний ризик виникнення конкретного захворювання (наприклад, цукрового діабету 2 типу або раку). Результати дослідження повинні підтвердитися на більш великій вибірці, але якщо вони відповідають істині, то спроби виявити ризик виникнення захворювання поза загального генетичного контексту можуть бути визнані некоректними.
Зіставивши геноми 1055 довгожителів і 1267 осіб з контрольної групи, дослідники виділили 33 генетичних варіації з приблизно 30 000, які зустрічаються набагато частіше в групі довгожителів. Кожна з цих варіацій окремо відігравала незначну роль, і вчені розробили комп’ютерну модель, яка дозволяє виявити сукупний ефект різних генетичних варіацій. Базуючись на списку генетичних варіацій, найбільш розрізняються у досліджуваної і контрольної групи, вчені виділили 150 з них, що дають найбільш високу прогностичну цінність.
Дана модель здатна «вгадати» довгожителя в 77% випадків, причиною довголіття залишених 23% можуть бути як поки невраховані генетичні фактори, так і вплив навколишнього середовища, які не приймається в розрахунок при моделюванні. Люди у віці 108 років мали найбільшу кількість виділених генетичних варіацій.
Дослідники досить обережні у своїх висновках і акцентують увагу на тому, що дослідження необхідно повторити на новій вибірці, оскільки досліджувана та контрольна групи відносилися до різних популяцій, що збільшує ризик виявлення генетичних відмінностей, не пов’язаних з довголіттям. Також необхідно провести аналогічне дослідження для різних етнічних груп (на даний момент результати отримані тільки для європейців).
Натхнення: www.popmech.ru