Прийнято вважати, що нашому організму «всерівно», від кого з батьків отримана та чи інша копія гена. Але іноді клітина активує лише гени, отримані від матері або батька – до такого несподіваного результату прийшли вчені з Університету Юти.
Крістофер Ґрегг (Christopher Gregg) і його команда досліджували активність генів в нейронах новонароджених мишей і головне їх увагу привернули клітини дорсального ядра шва, частини довгастого мозку, яка відіграє важливу роль в обміні серотоніну. Вчені виявили, що близько 85 відсотків генів у цих нейронів активуються вибірково – або із хромосом, отриманих від матері, або з тих, що були успадковані від батька.
Незабаром ця асиметрія пропадала: вже на 10-й день після народження кількість асиметрично активованих генів падала до 10 відсотків. Максимальна асиметрія виявлялася в ядрах шва, проте вчені провели широкомасштабний скринінг даних генетичних бібліотек і виявили, що це ж властиво й іншим областям мозку, а також інших органам тіла.
Серед цих генів у мишенят автори виділяють паралог людського гена DEAF1, порушення активності якого можуть бути пов’язані з розвитком аутизму та інших розладів. Взагалі, вчені поки що не можуть назвати біологічну роль такої нерівної експресії генів, однак переконані, що вона має велике значення і для розвитку мозку, і для пов’язаних з ним хвороб – і може пояснити деякі парадокси. Наприклад, Ґреггу і його співавторам вдалося показати, що в деяких випадках нейрони експресують мутантну, пошкоджену копію гена, хоча по сусідству є цілком нормальний здоровий варіант.