Вчені зі Сполучених Штатів, використовуючи супутникові знімки і наземний радар, зробили революційне відкриття на Марсі, виявивши ознаки відносно недавньої вулканічної активності в масштабах, майже порівнянних з європейськими. Це відкриття кидає виклик давній думці, що інтенсивна внутрішня тектонічна активність Марса припинилася мільярди років тому.
Розломи в районі Cerberus Fossae, розташованому на величезній марсіанській рівнині Елізій, прорізають пагорби та кратери, що свідчить про їх відносну молодість / © ESA, DLR, FU Berlin
Досліджувана область – область скам’янілостей на Елізіум (Elysium Planitia), великій марсіанській рівнині. Розломи, що спостерігаються тут, прорізають пагорби та кратери, що свідчить про їх відносну молодість. Дослідники з Університету Арізони виявили гігантський мантійний шлейф під рівниною Елізіум, що свідчить про те, що Марс є більш геологічно активним, ніж вважалося раніше. Це ставить під сумнів думку про те, що внутрішня тектонічна активність планети закінчилася три мільярди років тому.
Традиційно вчені вважали, що виверження вулканів Марса досягли свого піку в нойанський період (3,5-4,1 мільярда років тому) і тривали в гесперійській період (близько 3,2-3,5 мільярда років тому), утворивши великі вулканічні нагір’я і трапові провінції. Однак вважалося, що в амазонійський період, який триває донині, вулканічна активність значно зменшилася.
Дослідження, проведене Крістофером Гамільтоном та його командою, було зосереджено на Елізіум. Ця область особливо цікава через наявність мантійного шлейфу та його відносно недавню тектоно-магматичну активність. Дослідники використовували дані з орбітального апарату NASA Mars Reconnaissance Orbiter і вже неіснуючого Mars Global Surveyor у поєднанні з радіолокаційними вимірами з пристрою SHARAD на орбітальному апараті Mars Reconnaissance Orbiter для аналізу підземних шарів регіону та реконструкції еволюції ландшафту.
Займаючи площу близько 9,1 мільйона квадратних кілометрів, команда виявила, що рівнина Елізіум пережила близько 40 вивержень вулканів в період від 120 мільйонів до одного мільйона років тому, деякі з яких були досить інтенсивними. Це суперечить уявленню про те, що бурхлива вулканічна активність на Марсі припинилася три мільярди років тому. Наприклад, одне виверження заповнило долину Равай-Веллес більш ніж 16 000 кубічних кілометрів матеріалу.
Чорним контуром виділена область дослідження групи Крістофера Гамільтона. Білим контуром – місце, яке вчені досліджували досить детально. Світло-бежевий колір – лавові потоки амазонійського періоду. Місця посадки InSight та Curiosity позначені помаранчевою та червоною зірками відповідно. / © Christopher Hamilton
Дослідження також передбачає великі повені на рівнині Елізіум, ймовірно, викликані викидами ґрунтових вод через тріщини земної кори під час вивержень. Ці повені, можливо, прорізали глибокі канали, які зараз фотографуються супутниками.
Це дослідження, опубліковане в журналі Geophysical Research: Planets, передбачає, що вулкани Марса все ще можуть бути “сплячими”, а не вимерлими, зберігаючи потенціал для повторного виверження. Це відкриття не тільки переосмислює наше розуміння геології Марса, але й підкреслює динамічну та еволюційну природу Червоної планети.