На лице прекрасні, дикі усередині, – так, безглуздо перефразовуючи відому пісню про “Острів невдачі”, можна охарактеризувати більшість мешканців так званого Сомалі. Та і народжують тамтешні красуні багато, на заздрість багатьом з першого світу. Проте організація “Save the children” недавно визнала Сомалі гіршим місцем у світі для того, щоб ставати матір’ю і виходжувати дітей, не забуваючи при цьому про себе.
За даними згаданої НГО, що базується в Лондоні, щодня у світі 800 матерів і приблизно 18 тисяч маленьких дітей помирають внаслідок цілком виліковних недуг. Тобто, вилікувати і нагодувати усіх, кого потрібно, у світі ресурси є, але дістатися до страждаючих часто ой, як нелегко.
Приблизно третина дитячих смертей реєструється в країнах Західної і Центральної Африки, потім слідує Південна Азія, де смертність особливо висока в співтовариствах, ізольованих від цивілізації. Так, на другому місці по жаху материнства знаходиться ДР Конго, на третьому – ЦАР і Сьєрра-Леоне. Загалом, це ті держави, що т.з. не відбулися, для яких нормальний стан – це громадянська війна, що супроводжується то голодом, то епідеміями, то жорстокою різаниною мирного населення усіх статей і віків. Для гуманітарних організацій такий стан справ сюрпризом не є.
Читайте також: Любов батька важливіша від материнської любові?
Ще три роки тому самим небажаним місцем для народження і виховання дітей був Афганістан, проте відтоді в медицину країни було вкладено немало доларів, і ситуація відчутно пішла на поправку. Одночасно з цим, із зрозумілих причин, значно погіршала практика материнства і догляду за дітьми покрита руїнами Сирія.
Підраховано, що в 2014 році понад 60 мільйонам жінок і їх дітей вкрай потрібна гуманітарна підтримка. Між тим, за логікою здорового глузду, у будь-якій країні будь-яка мати має бути забезпечена можливістю народити в нормальних умовах і виходити немовляти під наглядом кваліфікованих лікарів, а не якихось шаманів або місцевих святих.
Ну, а кращою країною для материнства визнана Фінляндія. На другому і третьому місцях – Норвегія і Швеція. Чого і слід було чекати від країн скандинавської моделі соціалізму.