Дбайливе дослідження знаменитих інструментів показало, що перед тим, як покрити їх лаком, італійський майстер обробляв деревину складом з тваринних білків, який заповнював найдрібніші нерівності і поліпшував звучання.
Страдіварі на гравюрі XIX століття / ©Wikimedia Commons
Антоніо Страдіварі з Кремони вважається неперевершеним майстром з виготовлення смичкових музичних інструментів. Звучання його скрипок, альтів і віолончелей неповторно. Найвидатніші з них отримують власні імена, зберігаються у віках і оцінюються в мільйони доларів. Повторити їх не вдається навіть з використанням найсучасніших інструментів: багато матеріалів і техніки, якими користувався Страдіварі, залишаються таємницею досі.
Однак вчені потроху розкривають їх. Так, кілька років тому тайванські хіміки визначили консервант, яким користувався майстер для обробки деревини. А тепер команда дослідників з Італії виявила ще один елемент, характерний для інструментів Страдіварі, — секретний додатковий шар, що зберігається під лаковим покриттям. Їх стаття опублікована в журналі ACS Analytical Chemistry.
Саме по собі наявність цього шару було відомо і раніше. Майстер наносив його перед лаком, заповнюючи найдрібніші нерівності деревини і впливаючи на її резонанс. Але ось з чого він виготовляв цей склад, досі залишалося невідомо. За деякими даними, це був матеріал для додаткового висушування деревини. Однак робота Лізи Ваккарі (Lisa Vaccari) і її колег вказала на зовсім інший варіант.
©Chiaramaria StaniChiaramaria et al., 2022
Вчені досліджували скрипки “Сан-Лоренцо” (1718 року) і “Тоскано” (1690 року) за допомогою синхротронного випромінювання. Метод інфрачервоної фур’є – спектроскопії підтвердив, що обидва інструменти приховують той самий «таємний» шар. Для визначення його складу хіміки застосували метод ближньопольної інфрачервоної мікроскопії. При цьому отримують мікроскопічні знімки крихітних ділянок поверхні, паралельно опромінюючи їх вузьким пучком ІЧ-променів, відбиття яких залежить від зв’язків між атомами в молекулах, що містяться в зразку.
Така робота показала, що шар, що знаходиться між деревиною і лаком, був створений на основі білків, які при обробці утворювали нанорозмірні згустки, що заповнювали нерівності. Вони настільки малі, що на мікрометрових масштабах над поверхнею навіть не виділяються. Судячи з того, що результати виявилися однакові для обох інструментів, Страдіварі користувався саме цим складом. Конкретний набір білків залишається невідомий, але схоже, що серед них присутній колаген — звичайний компонент сполучних тканин тварин.