Космічний апарат «Нові горизонти» в 2015 році став першим у світі апаратом, який досяг Плутона, ще через три роки він зблизився з Аррокотом, астероїдом з поясу Койпера, — зараз це найбільш далекий від Землі об’єкт, відвіданий земним зондом. Але на цьому подорож апарату не закінчилася.
На краю Сонячної системи «Нові горизонти» чекають вкрай дивовижні відкриття. Мешканці Землі можуть вважати, що зірки в небі перебувають в свого роду фіксованому положенні. Цю думку спростовує останній експеримент вчених з двома найближчими до Сонця зірками, Проксима Центавра і Вольф 359. Виявилося, що вони виглядають по-іншому, якщо дивитися на них з краю Сонячної системи.
Червоний карлик Вольф 359 знаходиться на відстані 7,9 світлових років від Землі, Проксима Центавра — на відстані 4,24 світлових років, вона найближча до Землі зірка.
На знімках «Нових горизонтів» вчені помітили, що зірки розташовані не там, де зазвичай. Після цього астрономи вирішили поспостерігати за цим ефектом паралакса. Цей метод охоплює вимір відносного положення зірок з двох різних локацій, щоб виявити потенційне зрушення щодо більш віддалених об’єктів. Протягом майже двох сторіч астрономи використовували цей метод для вимірювання відстані до найближчих зірок.
22 і 23 квітня були зроблені повторні знімки Проксима Центавра і Вольф 359 з «Нових горизонтів». Потім ці знімки об’єднали з земними фотографіями зірок. В результаті було отримано рекордне вимірювання паралакса, яке дало тривимірні зображення зірок.
За словами вчених, у майбутньому метод, використаний для вимірювання паралакса зірок, можна буде використовувати в інших апаратах для навігації в космосі. Зараз кораблі покладаються на досить точну мережу Deep Space Network від NASA. Однак, надалі пересування зірками може стати кращим шляхом при дослідженні галактики.