Озеро Локтак — це не тільки найбільше прісноводне озеро на північному сході Індії, але і місце знаходження унікальних плавучих островів пхумді. Ці кругові масиви суші складаються з рослинності, ґрунту і органічної речовини на різних стадіях розкладання, які набули щільної форми. Поверхня островів губчаста і схожа на батут. Як і у випадку з айсбергом, більша частина пхумді прихована під водою. Під час сухого сезону, коли рівень води знижується, коріння островів можуть досягати дна і поглинати поживні речовини.
Знімки озера були отримані 19 березня за допомогою інструменту ASTER на супутнику «Терра».
Кілька тисяч плавучих островів, розкиданих по всьому озеру, і навколишні води життєво важливі для зрошення та забезпечення питною водою і продовольством штату Маніпур. Тисячі рибалок заробляють собі на життя, щорічно виловлюючи близько 1 500 тонн риби. Діти і дорослі також відвідують школу, розташованої на одному з островів.
Пхумді служать домом для 200 видів водних рослин і 400 видів тварин, включаючи рідкісного індійського пітона. На найбільшому острові знаходиться єдиний у світі плавучий національний парк «Кейбул Ламьяо», де мешкає сангай, він же танцюючий олень, що має статус під загрозою зникнення. Копита тварини адаптовані до губчастої землі острова.
Парк, що охоплює 40 квадратних кілометрів, був спеціально створений для збереження оленів, які колись вважалися вимерлими. Середовище складається з плавучих лугів і смуги твердого ґрунту, що розділяє парк на північну і південну зони.
У 1980-х роках на південь від озера Локтак була побудована гребля Ithai Dam, через яку рівень води залишається високим круглий рік, не дозволяючи пхумді опускатися на дно за поживними речовинами. В результаті острова поступово стоншуються і розриваються.