Земля

Ізотопи цинку вказали на джерела матеріалів для зародження життя

Нове дослідження космохіміків показало, що більшість летючих елементів на Землі походять від примітивних планетезималей, які уникли плавлення, а не від розплавлених космічних тіл, як вважалося раніше.

Ліворуч – залізний метеорит із ядра розплавленої планетезималі, праворуч – хондрит, складений із примітивної речовини нерозплавленої планетезималі / © Rayssa Martins/Ross Findlay

Вчені з Великої Британії, під керівництвом Раїсси Мартін з Імперського коледжу Лондона, проаналізували ізотопні аномалії цинку в різних типах метеоритів, щоб зрозуміти, з яких областей Сонячної системи на Землю надійшли летючі елементи — речовини, які конденсуються при відносно низьких температурах і є ключовими для виникнення життя. Летючі компоненти включають важливі елементи, такі як водень, вуглець, азот і кисень, які є основою для води та живих організмів.

Згідно з дослідженням, яке було опубліковане в журналі Science Advances, вчені проаналізували ізотопи цинку в метеоритах, що утворилися з різних планетезималей — первинних космічних тіл, з яких формувалася Земля. Ці планетезималі мають дві основні категорії: ті, що піддалися плавленню через радіоактивне опромінення, і ті, що зберегли свою примітивну матерію.

Результати показали, що хоча Земля на 70% складається з речовин розплавлених планетезималей, лише 10% летючих елементів, зокрема цинку, походять від цих тіл. Натомість, основним джерелом летючих елементів на Землі були примітивні планетезималі, які не зазнали плавлення. Ці елементи зберегли свої ізотопні аномалії, що дозволило вченим визначити їх походження та роль у формуванні Землі.

Це відкриття має важливе значення не тільки для розуміння походження життя на нашій планеті, але й для пошуків життя на інших планетах. Відстеження хімічних елементів упродовж мільйонів років еволюції допоможе вченим оцінити потенційну населеність інших світів, як у нашій Сонячній системі, так і за її межами.

Back to top button